«Карпатське море», або як радянське керівництво ледь не затопило половину Карпат

Чи доводилось вам коли-небудь чути таку назву як «Карпатське море»?

Мені так, однак я не мав жодного поняття що це. Коли ж вкотре, десь в мережі, перед очима знову промайнула ця назва, банальна людська цікавість змусила мене все ж таки заглянути в пошуковець та з’ясувати, про що ж таки йдеться.

 

Вигляд з космосу на залишки від будівництва “Карпатського моря”

 

Перші видані результати в пошуку мене не дуже потішили. Кілька з них посилались на усім відомий гірськолижний курорт, ще декілька – стосувались взагалі Закарпаття. Однак, все таки один з виданих результатів в пошуку привернув мою увагу. В першу чергу, мабуть тим, що стосувався рідної мені ріки Стрий.

Ймовірні залишки шлюзів від незбудований греблі

 

Проживши чимало років у місті на березі згадуваної річки я ніколи, у той час, не чув назви «Карпатське море». Тому це мене ще більше здивувало і привернуло мою цікавість. Загорівшись азартом і інтересом я вирішив врешті-решт з’ясувати, що ж це за «море» на моїй рідній ріці.

По двох каналах з цих шлюзів вода повинна була стікати вниз

 

Як виявилось ніякого «Карпатського моря» на річці Стрий так і не має. Та річ не у неправильних результатах пошуку.

Як з’ясувалось, згадана назва стосується нереалізованого радянського будівництва в Карпатах під кінець усієї «совєцкої» епохи.

Хоча дізнавшись про деталі цього будівництва я не надто шкодую, що моря на ріці Стрий так і не має.

Стікаючи донизу, вода б потрапляла у два тунелі довжиною близько 500 м.


Отже, у не дуже далекому 1979 році радянським керівництвом був затверджений проект будівництва величезного водосховища на річці Стрий в межах Карпатських гір. Та з якою метою задумувалось таке будівництво?

За офіційною версією тут мало бути величезне водосховище для забезпечення водою Львова, яке б одночасно використовувалось і з рекреаційною метою, а потуги води ще й забезпечували б потужності гідроелектростанції, що також мала місце в розробленому проекті.

Однак, це лише за офіційною версією.

Діаметр тунелів досягає 6 метрів

 

А от неофіційних версій аж декілька, і вони є набагато цікавішими.

За однією з версій тут планувалось побудувати якийсь новітній військовий об’єкт.

На користь цього, за переконанням місцевих мешканців, свідчать загальний розмір будівництва і ресурсів на нього затрачених, величезні 6-метрові тунелі прориті поруч. Та й у ГЕС в цьому місці по великому рахунку й потреби не було, оскільки регіон і так був достатньо забезпечений електроенергією, можлива потужність станції була б невеликою.

Тож, ГЕС ніби мала бути лише прикриттям, аби західні розвідники не запідозрили чогось неладного у масштабному будівництві посеред Карпат, зовсім неподалік кордону з Європою.

На зворотному кінці тунелів утворилось озеро доволі дивного кольору


Знаючи радянську владу, така версія видається доволі реальною. Як і версія, що, свого часу, геологами тут були виявлені величезні поклади радіоактивних копалин і будівництво ГЕС та водосховища розгорталось саме під промислові потреби видобувальників.

Теж про видобуток, однак уже не радіоактивних копалин, а водню, яким нібито багата ріка Стрий, говорить інша неофіціна версія.

Залишки недобудованої дамби

 

Та, щоб там не збирались побудувати радянські будівничі, це в будь-якому випадку могло стати справжньою техногенною катастрофою для цього краю.

  • По-перше, води водосховища повністю б затопили села Довге, Нові і Старі Кропивники та Перепростине, що розташовані навколо.
  • По-друге, зникли б популярні цілющі джерела навколо, в тому числі й всім відома трускавецька «Нафтуся».
  • По-третє, невідомо на що перетворилася б найстрімкіша річка України разом з її багатою фауною.


Залишки об’єктів, іменованих як аварійний злив, хоча розташовані вони вище від рівня дамби

 

Та на щастя, цьому будівництву не судилося бути здійсненим. Спочатку потужний зсув зруйнував частину споруд і істотно збільшив вартість будівництва.

Згодом, невдалий будівельний підрив спричинив до тріщини по всій горі. Таким чином, вона уже не могла виступати як цільна основа, до якої могли б бути прикріплені масивні спорудження, тому усе будівництво довелося повністю припинити.

А згодом розвалився СРСР і про будівництво в Карпатах і зовсім усі забули. Тож тепер, «Карпатське море» є лише на гірськолижному курорті, на Закарпатті та на сторінках історії.

Автор: Володимир Прокопів

«Карпатське море», або як радянське керівництво ледь не затопило половину Карпат
Вам сподобалася ця стаття? Поділіться з друзями!
Подобається?
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть "Ctrl+Enter"

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: