Історія репресованого київського аптекаря

54

Карпо Григорович Гармаш походив з селянської родини, сам здобув науку – з четвертого разу вступив до Київського імператорського університету імені Святого Володимира на аптекарську справу і закінчив його з відзнакою. Походив Карпо з козацького роду з Чернігівщини. Довгий час працював помічником аптекаря та аптекарем у Києві, а згодом завів власну аптеку на площі Льва Толстого.

На изображении может находиться: 1 человек, в помещении

Все змінилося, коли совєти окупували Київ: “До аптеки ввірвалися оскаженілі більшовики і почали вимагати гроші. Не отримавши зазначеної суми, прострелили ногу і сказали, що за залишком навідаються пізніше”. Довго не роздумуючи, Карпо Гармаш втік з Києва на Чернігівщину, де працював в аптеці до 1937 року. Так аптека залишилася без аптекаря, а частина киян – без медичної допомоги (на той час аптекар був і фармацевтом, і лікарем).

20 липня 1937 року, наступного дня після новосілля, до нового господарства Гармаша прийшли з обшуком співробітники НКВС. У старій партійній газеті, якою була застелена скриня, знайшли надруковані статті вже розстріляних комуністичних діячів. До того ж Карпо Гармаш листувався з колегами аптекарями з-за кордону та обмінювався з ними досвідом, а ще – підтримував Українську автокефальну православну церкву. За це чекісти звинуватили його у шпигунстві та космополітизмі.

Карпо Григорович був репресований, 31 грудня 1943 року він помер на засланні. Сім’я втратила батька і чоловіка, а на додачу у них відібрали половину нового будинку, де згодом оселився співробітник районного відділу НКВС.

На изображении может находиться: 4 человека

У 1959 році Верховний Суд УРСР реабілітував Карпа Гармаша посмертно.

Сьогодні нащадки тих, хто репресував та вбив аптекаря Гармаша окупували український Крим та східні терени Донеччини та Луганщини, продовжуючи забирати здоров’я та життя українських воїнів. Однак ми маємо головне – незалежну Українську Державу, за яку боремося вже не в застінках тюрем, а на вищому дипломатичному рівні на міжнародній арені та зі зброєю в руках на полі бою.

Мусимо зберігати пам’ять про нашу історію та про злочини Росії, щоб ніколи не допустити її повторення.

Історія репресованого київського аптекаря
Вам сподобалася ця стаття? Поділіться з друзями!
Подобається?
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть "Ctrl+Enter"

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: