Отак буває обривається життя,
Отак зненацька і нікого не вернути,
І до минулого немає вороття,
І неможливо, просто, все забути.
Тому цінуйте кожний день новий
Пильніше придивляйтеся у вічі,
А чи старий, чи ти ще молодий
То не питає фатум долі, двічі.
На серце тяжість ляже і не раз
Кому прожити більше всіх прийдеться,
Горить свіча для кожного із нас
Й ніхто не знає, коли нитка обірветься.
Вірш: Valeriy Yatsenko
Арт: Oleksandr Grekhov
Джерело: facebook.com
