«Росія відібрала у нас Усика і Ломаченка, як колись Крим і Донбас», – «кіборг» Валерій Чоботар

Валерій Чоботар вважає, що українці мають припинити цькування Усика і Ломаченка

Знаний військовик і спортивний тренер висловив непопулярну думку, що Україна сама винна у втраті видатних спортовців

Президент Всеукраїнської Федерації фрі-файту та контактних єдиноборств, колишній командир 5-го батальйону ДУК «Правий сектор» Валерій Чоботар на псевдо «Гатило», якого чимало українців впізнають за документальною стрічкою Леоніда Кантера «Добровольці Божої чоти» про оборонців Донецького аеропорту, висловив свою думку про боксерів Олександра Усика і Василя Ломаченка.

Валерій Чоботар вважає, що українці мають припинити цькування Усика і Ломаченка - «Росія відібрала у нас Усика і Ломаченка, як колись Крим і Донбас», - «кіборг» Валерій Чоботар

Фото – Вікіпедія

«Можливо, хтось пам’ятає одне з перших інтерв’ю Василя Ломаченка після олімпійського тріумфу, в якому він розповів цікавий фрагмент зі своєї біографії: нашій олімпійській команді для підтримки своїх колег роздали національну символіку, в тому числі й прапорці, а потім члени команди, коли відпочивали, щоб не сидіти на холодному і не забруднитися, попідстеляли собі ті прапорці під дупи. І потім Василь разом з батьком ходили і збирали ті прапорці, щоб вони не валялися на підлозі. Коли я читав те інтерв’ю, то цей вражаючий момент розчулив мене до сліз… І от тепер я задаю собі запитання: коли настав той момент, виникла так звана «виделка», і розвиток свідомого патріотичного спортсмена пішов в іншому напрямку?», – каже Валерій Чоботар в інтерв’ю «Новій Тернопільській газеті».

«Нині дуже багато аналітичних матеріалів з’явилося, що, мовляв, це результат роботи спецслужб сусідньої держави, – продовжив Валерій. – Я би хотів подивитися на це трішки інакше: а де межа відповідальності нашої держави в цих процесах? Що зробили наші політики, державні діячі, духовні лідери, щоб цього не відбулося? Чому спортсмен не відчуває себе успішним у нашій державі, і наші вороги так легко можуть його відібрати? Держава утримує Міністерство спорту з усією вертикаллю влади, спортивні школи та секції, оплачує підготовчі збори та виїзди на змагання спортсменам і тренерам. Погано чи добре оплачує — то інше питання, але оплачує. В результаті ми маємо величезну спортивно-фінансову машину, а на виході отримуємо агентів впливу сусідньої держави.

В усьому світі спортсменів світового класу цінують як національне надбання. Вони представляють державу, підвищують її престиж та національну самосвідомість. Виграє футбольна команда — отже, виграє вся держава. Переміг боксер — перемогла вся країна. Усім це зрозуміло й не потребує зайвих аргументів… І ось що мене найбільше вражає у нинішній ситуації з українськими боксерами — ми тупо прої…, давай замінимо це слово на щось нейтральніше, втратили Ломаченка й Усика. Вони ж завжди були українцями, якщо почитати їхні інтерв’ю, відстежувати їхні погляди — це були нормальні проукраїнські хлопці. Агресор відвоював їх у нас, як раніше відібрав Крим і Донбас. Для чого? Відповідь очевидна, бо такі спортсмени є надзвичайною цінністю в ідеологічному плані.

Якщо ми піднімемо статистику, то побачимо, що телевізійна аудиторія боїв, наприклад, Усика в Україні складає близько п’яти мільйонів глядачів. Хтось просто п’є під його бої пиво, хтось цікавиться ним як боксером, хтось просто отримує моральне задоволення від його перемог. Поки він був з чубом і танцював гопак, то мав прихильність частини патріотів, потім, коли став з бородою і за цінності Московського патріархату, то втратив тут, але здобув прихильність проросійських уболівальників. Це все природні процеси.

Однак я, як тренер і психолог, хотів би зупинитися не на тих, хто п’є пиво під Усика, а на підлітковій (13-17 років) аудиторії, яка в період сепарації з власними батьками починає шукати собі лідерів і взірці у навколишньому суспільстві. У цей час така аудиторія отримує життєвий напрямок. І ось, коли проукраїнський Усик з чубом був кумиром частини цього вікового прошарку, то нашим ворогам потрібно було щось робити, аби такого не було. І вони цього добилися. Тепер отримаємо десятки тисяч молодих людей, які підуть у московське православ’я і в слов’янське братство, бо «ми же братья», так говорить їхній кумир.

Тому ми програли чергову війну, і, як не прикро, програємо нині дуже багато. Чому так сталося? Найлегше звинуватити ФСБ, але ми й без того знали, що вони — наші вороги, однак дали їм виконати це завдання. На мою думку, основа проблеми в тому, що проукраїнська позиція дуже мало представлена в нашому політикумі. Більшість українських політичних сил — відверто ворожі до України. Але скажіть, чи хтось з так званих проукраїнських політиків звернувся до Усика і Ломаченка, хтось з національних духовних лідерів зустрічався з ними і спілкувався? Мені можуть відповісти — чого вони мають спілкуватися, мовляв, спорт і церква — зовсім різні напрямки? А все просто — щоб Кірілл з Онуфрієм першими не поспілкувалися. Це ж і є державна політика.

Я не хочу захищати Усика і Ломаченка, вони дорослі люди і самі роблять свій вибір. Та, коли Росія окупувала Крим, то кримчанин Усик зайняв проукраїнську позицію, продовжив виступи за збірну України. Тепер його відібрали, а ми ще й допомагаємо агресору. Якщо нині зайти на сторінку до Усика в соцмережах, то 90% негативних та принизливих коментарів — українською мовою. Та він буде ненавидіти українців після цього! І хто відповідальний за це? Вороги? Так, але вони лише створюють умови, а далі ми все зробимо самі.

Нинішній хайп навколо боксерів – тільки на руку Росії, яка має зайві аргументи щодо «дикості» української держави, мовляв, подивіться, там навіть свою гордість, олімпійських чемпіонів, не вміють цінувати».

Знаменитий монолог Гатила у «Добровольцях Божої чоти»

Висловив пан Чоботар свою думку й про те, чому українські боксери так легко піддаються пропаганді.

«Ця проблема значно глибша, ніж може здатися з першого погляду, – каже Валерій. – Скажіть, от звідки виник борець Богдан Грицай (після проросійських заяв Усика Богдан викликав його на поєдинок «без правил», — прим.)? Та від його тренера Олексія Семенюшка, який має патріотичну проукраїнську позицію і виховав такого спортсмена. На жаль, 80% українських тренерів усе ще мають совкову свідомість. Їм добре жилося за СССР, вони прагнуть його повернення і ненавидять Україну, вважаючи її непорозумінням. Таку ж «свідомість» вони прищеплюють і своїм спортсменам.

Більше того, якщо зайти нині в будь-яку спортивну федерацію, то дев’ять з десяти її співробітників спілкуються російською. Україномовний спортсмен нині нонсенс, і його намагаються або «перевиховати», або позбутися. Я відчув таке ставлення на собі, коли ще сам виступав. Я знаю випадки, коли навіть наші місцеві спортсмени, корінні тернополяни, переходили на російську мову. В спортивному середовищі, на відміну від української, вона «блатна» і престижніша. І з цього все починається…

Інша проблема — чи багато ви знаєте проукраїнських політиків і діячів, які підтримують спорт, спортивні клуби чи дитячі секції? Та їм тисячу доларів на проведення змагань шкода виділити. А от діячі з тієї ж Партії регіонів до спортсменів завжди підходили з «квартирами-машинами» і, звісно, швидко отримували їх до своїх лав, адже забезпечували їх майбутнє. Спортсмени фактично жертвують своє життя спорту, а коли завершується їх кар’єра, вони абсолютно не пристосовані до подальшого життя і не уявляють свого майбутнього.

Чому я казав, що настільки важливий вплив духовних лідерів? Коли спортивна кар’єра переходить пік, з’являється спрацьованість, то будь-який атлет починає задумуватися, що робити далі. Він ще не завершує кар’єру, але починає шукати духовної підтримки. У цей період він дуже вразливий і часто потрапляє в тенета всіляких сект, або, як у випадку з Усиком і Ломаченком, до московських попів. І ось за 2-3 роки вони вже «оброботанниє» адепти «русского міра» зі скляними очима. Чи можна їх тепер повернути? Я гадаю, що навряд чи, але треба прагнути. Впевнений, що хвиля ненависті, яка нині здійнялася щодо Усика і Ломаченка, не на користь Україні. Я прирівнюю хлопців до полонених в стані ворога, але в іншій, ідеологічній війні. Потрібно не загострювати ситуацію, а сідати і шукати точки дотику з боксерами, адже вони й надалі представляють Україну і є спортивними зірками».

Джерело: glavcom.ua
«Росія відібрала у нас Усика і Ломаченка, як колись Крим і Донбас», – «кіборг» Валерій Чоботар
Вам сподобалася ця стаття? Поділіться з друзями!
Подобається?
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть "Ctrl+Enter"

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: