Стара гуцулка Чукутиха з люлькою – забутий скарб історії

Виконавиця традиційних гуцульських пісень, яких вона знала безліч, могла три дні співати на весіллі, ні разу не повторюючись.

Гуцульщини налічує низку видатних митців, про яких написано багато. Про їхнє життя і творчість розказують як на сторінках книжок, так і усно, передають цікаві оповіді чи навіть складають легенди. А дехто й донині залишається невідомим для більшості верховинців.

Одна з таких, несправедливо забутих, – талановита співачка Гуцульщини Марія Кречунєк. У народі вона відома як Чукутиха, або Чукутиха з люлькою, бо саме такою її знають за знаменитою світлиною.

Марія Кречунєк «Чукутиха», відома також як Гуцулка з люлькою, Стара гуцулка, (нар. 26 квітня 1836 року в Ясенові Горішньому Верховинського району — в першій половині 1930-х) — співачка народних пісень, заробляла на життя піснями на весіллях. За переповіданнями, могла три доби співати пісні та жодного разу не повторитися. Отримала славу за кордоном завдяки знімку з люлькою.

Коли їй виповнився 31 рік, вона вийшла заміж. Її чоловіка звали Йосип Полєка. Своє прозвище “Чукутиха” отримала саме від чоловіка, бо він прозивався Чукут, що для гуцулів означило “замкнений у собі”. Вони прожили душа в душу 50 років. І народили 5 дітей. Про саму Марію відомо небагато, більше про її дітей та нащадків.

Відомо, що один з правнуків Чукутихи, Микола Максимюк живе в селі Рівня на Івано-Франківщині. Інший, Василь Курилюк, зараз проживає у Високопольському районі Херсонської області.

У Коломиї на фасаді будинку, на розі вулиць Переяславська та Грушевського, розміщена робота відомого українського фотографа початку XX століття Миколи Сеньковського “Стара гуцулка”.

13925013_1061897270554758_4874235591174199737_n

Марія Кречунєк, співачка, виконавиця традиційних гуцульських пісень, яких вона знала без перечета, часто складала сама.

“Марія Чукутиха була неземної краси жінка, та ще й розумна, зваблива, талановита. До неї йшли люди за порадою, допомогою, вона знала, як краще одягнутися. Але найбільший її талант – пісня. Їх вона сама складала і сама виконувала”, – розповідає старший науковий співробітник відділення Інституту українознавства Іван Зеленчук.

Як згадують її нащадки, могла три дні співати на весіллі, ні разу не повторюючись, прожила майже 100 років. Точна дата смерті невідома, лише приблизно у 1931-1936 роках. Похована вона на старому кладовищі у Верхньому Ясенові.

У 1926-ому Чукутиху із люлькою сфотографував військовий фотограф Микола Сеньковський. Сам походив із Полтавщини, але цікавився гуцулами і одним із перших зробив серію фотографій про їхній побут та обряди. Відкрив у Коломиї фотомайстерню, виготовляв листівки із краєвидами Карпат, фотографував місцеві села. Свої роботи поширював у Європі. Фотосесію Чукутихи автор назвав “Стара гуцулка”. До речі, на відомій світлині Марії було 90 років. Знімки ввійшли до збірки “Гуцульські типи”. 1931 року ця світлина експонувалася на виставці в Парижі й здобула гран-прі.

Для вшанування пам’яті співочого феномену Марії Кречунєк Верховинська районна державна адміністрація вирішила проводити районний Фестиваль-конкурс гуцульських співанок імені Марії Кречунєк (Чукутихи). Вперше він відбувся 27 листопада 2012 року. Через те, що Чукутиха тривалий час жила і похована в селі Верхній Ясенів, проведено даний захід у Будинку культури цього села і тим самим вшановано яскравий співочий талант найвідомішої виконавиці автентичних гуцульських співанок на Верховинщині. У такий спосіб було вирішено сприяти тому, щоб у кожному селі відшукати і вшанувати забуті імена найталановитіших гуцулок і гуцулів, які в минулому виконували автентичні народні співанки.

Проведення першого районного пісенного фестивалю-конкурсу активно підтримали багато народних митців Верховинщини, серед них також відомий гуцульський музикант і співак Роман Кумлик та львівський вчений Юрій Сеньковський.

 

Стара гуцулка Чукутиха з люлькою – забутий скарб історії
Вам сподобалася ця стаття? Поділіться з друзями!
Подобається?
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть "Ctrl+Enter"

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: