У чому феномен музично-інструментальної культури українців? (відео)

Гра на традиційних музичних інструментах

–  феномен музично-інструментальної культури українців, який, на відміну від академічного інструментального виконавства, має ознаки архетипового первісно-синкретичного звучання й структурно складається з традиційних народних музичних інструментів, на яких вона виконується, та традиційної інструментальної музики.

На сьогодні збереглися магічні, символічні, прикладно-утилітарні, пастівницькі, ритуально-обрядові, сигнальні, виробничо-трудові та інші ознаки функцій народних інструментів, а саме: а) інструменти-вабці у мисливстві та пастівництві, дримба і флоєра у мольфарстві гуцулів, трембіта та інші духові в вівчарському та календарно-обрядовому побуті у карпатських горян й частково на Волині; б) гуслі – інструмент епічної традиції, тулумбаси – символ козацької влади, бандура і кобза – атрибути козацького побуту, ліра – інструмент позацерковного духовного співу, скрипка – «хатнього» та розважально-рекреативного (танцювально-приспівкового) музичення.

На які групи поділяються українські народні музичні інструменти?

Українські народні музичні інструменти, за систематикою Е. Горнбостля – К. Закса, поділяються на чотири групи.

Ідіофони

Дзвінок із с. Скулин

Народні ідіофони (самозвучні): дзвони, дзвіночки, «било», «калатало», тарілки, дримба, «деркач», «рубель і качалка».

Це група найекзотичніших і найархаїчніших інструментів, де превалює не так музична, як прикладна, сигнально-комунікативна та медитативна функції. Участь дзвонів, дзвіночків у церковному, а бил і калатал у страсних обрядах, а дримби, крім комунікативних діалогів, ще й у лікувально-медитативних сеансах – створює неповторну сонорно-настроєву атмосферу цих ритуалів і дійств.

Калатало-«клапачка» з Підкарпаття

Дримба гуцульська роботи невідомого майстра, колекція автора

Деркач роботи майстра І. Сидорчука із м. Ковеля (Волинь)

Мембранофони

Народні мембранофони (перетинкові, або мембранні): «тулумбаси», «решітко»/бубон, барабан/«бухало»/бубон з тарілкою, «бербениця».

Значно пізніша за походженням група інструментів, поява яких в українському побуті пов’язана передусім з козацьким періодом нашої історії (тулумбаси, «турецькі» двомембранні барабани), колядницьким обрядом («бербениця»/«бичок») та весільно-рекреативними дійствами («решітко»/бубон). У радянський час їхня ритуально-обрядова функція була знівельована (тулумбаси, барабани й бубни) і навіть брутально вульгаризована («бугай»).

Східньо-подільське «бухало» з «довбешкою» і тарілкою, с. Зеленьків

Бойківський «бубон» з тарілкою, «гавкою» і «дротиком»

Козацький тулумбас

Хордофони

Народні хордофони (струнні): цимбали, гусла, народна (старосвітська) бандура, кобза О. Вересая, торбан, гудок, народна скрипка, «бас»/«басоля», колісна ліра.

Найдавніша і найхарактерніша група музичних інструментів, що становить основу етнічного звукоідеалу українців. Від архаїчних гудків і гусел до трансформованих від них цимбал, бандур, кобз, народних скрипок і басів, разом із спроваджуваною з Європи колісною лірою – цей інструментарій упродовж віків лучив характерні для всього європейського простору звукові комплекси із нашим наспівним мелосом. Навіть дискретне тремолювання насильно впроваджуваних імперською державою азійських домр і балалайок не змогло доруйнувати смичкової кантилени та лагідних щипкових «переборів» бандур і кобз.

Наддніпрянські цимбали з паличками і ключем роботи В. Романова, с. Стайки (Кагарлик, Київ)

Крилоподібні гуслі, реконструкція з ХІІІ ст., майстер – Г. Павліченко

Ліра останнього українського лірника Івана Власюка (Івана Смика), с. Залюття

Аерофони

Ґайда бойківська, с. Урич

Народні аерофони (духові): вільні – «береста»/«луска», «фуркало»; закриті флейти – «очеретина», «теленка», «денцівка» гуцульська, поліські «дудка-колянка» і дудка-«викрутка», волинська «свистілка», бойківська «пищавка», «ґайда», «джоломиґа», «зозулька»/«окарина», керамічні свистунці; відкриті – «флоєра», «фрілка», «свирівка» і «свиріл»; шалмеї – волинський ріг-«бік», «дуда»/«дудки», гуцульський «дідик»/«скигля», бойківська «джоломійка», полтавський та волинський «ріжок», закарпатський «ріжок-трумбетка», «сурма»; труби: трембіти бойківські, лемківські та гуцульські, гуцульські роги, поліська «пастуша  труба»,  ріг, козацька труба та ін.

Ріг гуцульський дерев′яний з колекції Р. Гусак

„Фрілка” роботи невідомого майстра з колекції Р. Гусак

Волинська „свистілка”, с. Велика Глуша роботи майстра Плясуна А. П. з колекції автора.
Джерело: authenticukraine.com.ua
У чому феномен музично-інструментальної культури українців? (відео)
Вам сподобалася ця стаття? Поділіться з друзями!
Подобається?
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть "Ctrl+Enter"

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: