Бабуся – це не просто слово, а цілий світ, сповнений безмежної мудрості, щирої любові, безмежного добра та безмежної ласки. Її турботливі руки завжди готові обійняти та захистити.
Її щира посмішка здатна зігріти навіть у найхолодніший день. Її очі сяють теплом і безмежною турботою, а слова зігрівають душу та дарують відчуття затишку й спокою.
Вірш для бабусі – це не просто слова на папері, це можливість поділитися своїми найщирішими емоціями, висловити безмежну любов та вдячність за її турботу й підтримку.
Це щирі слова, які йдуть від серця та знаходять відгук у душі кожного, хто знав і любить свою бабусю.
У цій публікації ви знайдете вірші про бабусю українською мовою, які допоможуть вам висловити свої почуття та подякувати своїй дорогій бабусі за все, що вона для вас зробила.
Люба бабусю, вітаю зі святом!
Хочу здоров’я тобі побажати.
Хай твої очі від горя не плачуть,
Діти й онуки теплом хай віддячать.
Щоб ти всміхалась і завжди раділа,
Серце ніколи тобі не боліло,
Щоб ти щаслива й спокійна була
І до 100 років іще прожила!
Бабусю рідненька,
Сьогодні вітаю!
Здоров’я міцного
Тобі я бажаю.
Щоб ти усміхалась,
Від щастя раділа,
Щоб ти, моя рідна,
Щодень молоділа.
Ти, бабусенько моя,
Така гарна, молода!
З днем народження вітаю,
Від душі тобі бажаю:
Щастя, радощів, добра,
Щоб веселою була,
Щоб ніколи не хворіла,
Дітям, внукам щоб раділа!
Кожен ранок усміхалась
І нічого не боялась,
Хай Господь допомагає,
Свою руку підставляє!
Бабусенько мила,
Бабусенько рідна,
Онукам та дітям
Ти завжди потрібна.
Вітаємо любу
Бабусю зі святом,
Їй зичимо щастя
Й здоров’я багато.
(С. Гордієнко)
Бабусине свято
Бач, який хитрющий джміль!
Ану геть лети звідсіль!
І не джумели сердито –
Не для тебе стіл накрито.
Ти медок збирай на луках,
Медівник залиш онукам.
То ж таке для бабці свято –
Їх смачненьким пригощати.
(Ірина Демьянова)
Бабуся і внук
Бабуся внука колисає,
А внук ніяк не засинає.
Розповіла вже всі казки,
І віршики, і приказки.
Стомилася, та все ж співає,—
А внук ніяк не засинає.
Аж враз в кімнаті тихо стало
Мабуть, уже заколисала…
Та ні, знов пісенька луна
Якась тонка і голосна.
Піду в кімнату подивлюся —
Щось наче голос не бабусі.
Зайшов — побачив я дива:
Бабуся спить, а внук співа!
(Грицько Бойко)
Бабця спить
Ходить тиша в теплих капцях,
Задрімала в кріслі бабця.
А годинник цокотить:
Бабця спить, бабця спить.
Я навшпиньках вийду з хати,
Щоби їй не заважити.
Не скачи, собачко, цить!
Бабця спить, бабця спить!
(Віра Багірова)
