Легенди озера “Несамовите”

Несамовите «невелике морське око» – одне з найвищих озер Українських Карпат (1750 м. над рівнем моря). Розташоване в межах Надвірнянського району Івано-Франківської області. Лежить у межах Карпатського національного парку, в льодовиковому карі (впадині) на східних схилах гори Туркул (масив Чорногора).

Довжина озера 88 м, ширина 45 м. Глибина по всій площі коливається в межах 1-1,5 м. Льодовикового походження.


Місцевість поблизу Несамовитого вражає доісторичними формами. Недалеко знаходяться хребти Великі та Малі Козли, які розсікають долину з озером на три частини.

Хребти складаються з гострих, неприступних скель. З цим сильно контрастує долина, де лежить саме Несамовите: на великому рівному полі цвітуть гірські квіти, а за ними – простягаються поля пухнастою альпійської сосни.

За кількома легендами, якщо кинути камінь в озеро то можна накликати жахливу негоду, що принесе з собою шквальний вітер і зливи.

Інша легенда говорить, що душі всіх людей, які на себе накладають руки (повісяться, втопляться) або заберуть у когось життя, потрапляють у Несамовите.

Кажуть, що коли кинути в озеро камінь, тобто потривожити душі грішників, то з’являється з нього білий вершник на білому коні і починає навколо гарцювати. Де кінь ногою ударить – там відлупуються від скель великі шматки льоду. Тоді вискакують з водяної безодні душі грішників, напаковують той лід у великі міхи і розлітаються темними хмарами від Чорногори на всі боки. Де розв’язують торби – там гатить з неба град.

А ще кажуть, що коли хтось помирає гріховною смертю, то його душа каменем летить у озеро. І тоді теж всі його мешканці громом і градом з озера вітають в такий спосіб поповнення.


Тільки мешканці сусідніх сіл відають, яку шкоду їхнім домівкам завдає влітку град, що його народжує Чорногора. І тому всі вони свято шанують звичаї і дотримуються повір’їв. А коли вже гроза пройде селом, то вони з цікавістю роздивляються в кого яку шкоду град наробив.

Та з гордістю вихваляються, що у тих, хто істинно вірить у бога, святкує у всі великі й малі свята і шанобливо ставиться до громовиць, – шкоди стихія не наробила ніякої.

І не дай боже комусь хизуватися перед тутешніми жителями, що пробував кидати камінь у Несамовите. За то гуцули по голівці не погладять.

А з озером так є: дуже часто в обідню спеку, коли на небі ані хмарки, через якихось 20-30 хвилин погода збіситься і така гроза з вітром насунеться, що не знаєш, чи ще доведеться побачити білий світ чи ні. Гуцули кажуть на це – шарга.

То і вітер ураганний з холодним дощем та мокрим снігом, і град, і грім, і блискавка. Не позаздриш туристу, який потрапить у таке на Чорногірських верхах.

Причаїлось на дні льодовикового кару Несамовите – спостерігає морським оком за чарівним світом Карпатських гір. І береже свої таємниці.

 

А ще кажуть, якщо вмитися водою із озера Несамовите, то протягом року знайдеш своє щастя.

Легенда про гуцула та нечисту силу

Було це давно, повертався з торгів у Мадярському Сиготі додому один гуцул з Жаб’єго. Зблудив подорожній перед горою Шпиці і спустився в якийсь величезний котел. Застала його ніч коло невеликого озера. Прив’язав він свого коня до каменя, а сам із сухих дров наклав ватру, взяв кітлик і пішов набрати води на кулешу.

Лиш зачерпнув раз, тут величезний гуркіт зчинився.

Глипнув, а на протилежному березі такий собі панок котить у файній бричці, запряженій двома норовистими кіньми. Під’їхав до газди і питає:

– Що ви тут шукаєте так пізно?
– Хочу повечеряти і ніч тут перебути, бо тяжко в темряві горами додому добиратися.
– Та ви що, будете сухою кулешею з такої далекої дороги перебиватись та під корчем спати? Ходіть до мене, я недалеко тут жию та й Вас добре прийму.

Сіли вони у бричку та й поїхали просто в озеро. Вода розступилася, і показався великий красивий палац. Всі вікна залиті яскравим світлом, а з хоромів радісні співи і музика долинають. Запросив пан гуцула за стіл, що аж вгинався від різних заморських наїдків і напоїв.

Лиш вдарило за північ, вогні погасли, а весела публіка вляглася спати.

Тим часом на подвір’ї замку хтось не вгавав, відчувався рух. Чоловік подивився у вікно і побачив купу людей, які заготовляли з водяної поверхні лід.

– Що то ви собі за таку роботу найшли серед літа? – дивується верховинець.
– Це душі померлих грішників заготовляють град, – пояснює панок. – Коли вони ще жили – то я їм підслуговував, а тепер до кінця світу вони мені служитимуть.

Зрозумів гуцул, що то нечиста сила до нього говорить і три рази перехрестився. Завирувало озеро, вдарило холодними хвилями об береги і викинуло гостя геть на скелі.

Цікава та корисна інформація для тих, хто планує побачити озеро Несамовите на власні очі

Недалеко від озера, під Туркулом, колись стояла фабрика, виготовляються ліки з високогірних рослин. Її зруйнував зсув, після якого утворилося ще одне озеро (неподалік від Несамовитого). Втім, воно зараз активно заростає альпійської сосною, і знайти його досить важко.

Такі різноманітні легенди існують серед місцевих жителів. Але як і будь-які гори , чи глибокі озера, Озеро Несамовите не жаліє необачних.

У народі здавна відоме просте правило: береженого Бог береже. Але відвідати це місце все ж таки варто. Сюди приїздять в різні пори року, але найбільше відвідувачів припадає на літо і весну, хоча часто це місце підкорюють і лижники взимку.

Дістатись до озера можливо двома шляхами:

  1. З боку хребта, скинувши близько 150 м висоти.
  2. З боку бази “Заросляк”, дорога до озера займе близько 3 годин.

 

Дорога за біо-стаціонаром переходить в чітку (дуже натоптану) стежку. Стежка дуже гарна, переважно проходить лісом, місцями відкриваються прекрасні краєвиди. Переважно набір висоти дуже плавний або взагалі відсутній, лише перед Несамовитим є сильний набір.

В районі біо-стаціонару можна вийти на верхній траверс, він менш популярний та досить зарослий жерепом (час руху суттєво збільшується), але разом з цим він дуже пейзажний.

Тим, хто вирушає сюди влітку, радимо обов’язково мати добротне трекінгове взуття, плащі чи накидки від дощу, резервний запас харчів. Взимку ж без надійного провідника взагалі не можна йти. Цей відрізок Чорногори, а також Ґорґани – не для початківців.

Ми не можемо оминути увагою проблему “сміття” на озері. Доступність озера, зручність та популярність призводять до засмічення прилеглих територій та самого Несамовитого.

Тому потрібно відповідально ставитися до природи.

Вдалої подорожі.

Джерело: kamendvir.com.ua
Легенди озера “Несамовите”
Вам сподобалася ця стаття? Поділіться з друзями!
Подобається?
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть "Ctrl+Enter"

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: