Перевірити всі балончики, звіритися з макетом, взяти пензлики і малярний валик та не забути респіратор – так розпочинається день у вуличних художників. Сьогодні стріт-арт став популярною урбаністичною «фішкою». Вуличні малюнки не лише прикрашають будівлі та роблять місто цікавішим, а й змушують перехожого замислитися над тим, про що думав у цей момент художник. Та й самому розбудити свою фантазію, аби зрозуміти ідею. Радіо Донбас.Реалії знайомить із тими, хто робить кольоровими вулиці Луганщини. Як вони роблять велетенські малюнки та що стане зі стінописами, коли на них мине мода?
Спочатку це дійство вважалося хуліганством, і митці вимушені були малювати вночі, а під ранок ховатися. Поступово малюнки ставали чимось звичним для інших людей, а в містах почали проводити навіть майстер-класи з настінного малювання. Та зараз цей спосіб вираження думок художника увійшов у моду.
«Стінописи надають багатьом будинкам свіжий вигляд, а в деякі будівлі вони навіть вдихнули нове життя», – розповідає наставник проєкту «Bet On Art» Сергій Летучий. Сергій – активіст зі Старобільська, фронтмен гурту Flying Swan та працівник Луганської універсальної наукової бібліотеки, яка через війну переїхала з Луганська на північ області.
Сергій за роботою:
Ідея створити проєкт про історію Старобільська в малюнках прийшла після розмови з художником-муралістом зі Слов’янська Іллею Кудіненком, каже Сергій. «Bet On Artівці» говорили з ним про міфи та легенди Старобільська. «А якщо намалювати щось в Старобільську про міфи і легенди?» – така думка прийшла до художників.
Так і з’явився проєкт «Art Stories», у його складі – переважно активна молодь, адже мета проєкту – не лише зробити місто яскравим, а і виховати з молодого покоління нових місцевих художників. Адже саме вони, кажуть, найбільш налаштовані на зміни. Протягом тижня вони намалювали на стінах будівель кілька відомих постатей Старобільська – це «Жабка-мандрівниця» з казки Всеволода Гаршина, що прикрашає стіни дитячого садка «Незабудка»; Нестор Махно, відома постать з історії України, який за легендами заховав свої скарби у Старобільську і якому тут стоїть пам’ятник (Махно споглядає на місто з балкона); Олександр Зілоті – піаніст, диригент, музично-громадський діяч, він народився в цьому місті; і «невідомий» боксер, якого зобразили на стіні секції боксу.
Може здатися, що намалювати стінопис – це легко. Та насправді це не так – варто пройти досить тернистий шлях, перш ніж малюнки на стінах будуть пропорційними. По-перше, малювати треба вночі, адже малюють художники з проектора, та й літні дні у Старобільську досить спекотні. Вдень теж є робота: потрібно взяти дозвіл на розмальовку, бо деякі підприємці не згодні з тим, що їхньої стіни торкнеться пензлик.
Ескіз з проєктором:
Готово:
Прийшли працівники цього закладу зі словами: «Складайтесь». Хоча дозвіл нам дали, очевидно, начальство їм не повідомилоОлена Іванова
«Був випадок, коли ми вже почали ґрунтувати стіну, й до нас прийшли працівники цього закладу зі словами: «Складайтесь». Хоча дозвіл нам дали, очевидно, що начальство їм не повідомило. Це був неприємний випадок, але з того часу ми почали більш відповідально ставитись до отримання дозволів на стіни. Це було найважливіше, що потрібно було перевірити перед роботою», – розповідає керівник проєкту Олена Іванова.
Олена за роботою:
А після насиченого дня, вночі, муралісти приходять додому і знов беруться за малювання – вже макету для наступного стінопису. Тож можна вважати, що поки ти малюєш стінопис – ти працюєш цілодобово.
На запитання, що ж буде зі стінописами, коли на них мине мода, художники відповідають: поп-арт, втілений в стінописи, з’явився ще у 1950-1960-х роках. Його започаткував американець українського походження Енді Воргол (при народженні Андрій Варгола). Це стало однією з причин, чому митці взяли саме цей стиль. Також він досить простий у виконанні, та й мода на нього досі тримається. Тож стінописи набриднуть людям не скоро, впевнені маляри.
З політикою настінні малюнки художники в жодному випадку не пов’язують: мовляв, мистецтво є мистецтво, воно створене лише для естетичної насолоди та прикраси міста.
У майбутньому проєкт «Bet On Art» планує лише розвиватися. Художники хочуть намалювати щось позитивне на пологовому будинку, аби жителі не просто фотографувалися при виході біля таблички, а у їхніх спогадах ще й закарбовувався яскравий образ.
