Наразі триває показ кінострічки “Заборонений” про Василя Стуса, головну роль у якій зіграв актор Дмитро Ярошенко, надзвичайно схожий на поета не тільки зовнішністю, але навіть голосом. Нашій редакторці Інні Богмі вдалося поспілкуватися з актором особисто під час однієї з прес-конференцій перед презентацією кінофільму. Варто зазначити, що Дмитро Ярошенко виявився досить добродушною та відкритою людиною.
– Ви надзвичайно схожі із Василем Стусом, під час анонсів прем’єри багато хто порівнював Вас зі Стусом: маєте насправді феноменальну схожість, навіть у голосі. Розкажіть, будь ласка, чи був кастинг на головну роль?
– Так, кастинг проводили, мені навіть розповідали, що було близько 25 кандидатур на роль Стуса, також було прослуховування.
– І Ви також подавались на кастинг з усіма?
– Ні, я не подавався, мені зателефонували та сказали, що є така роль, запропонували спробувати себе на прослуховуванні, можливо це моє.
– Тобто Вас віднайшли не одразу?
– Не одразу. Там зовнішні параметри були не у пріоритеті, насправді важливо було зрозуміти яку саме особистість потрібно показати, не просто поета, а саме сильну людину, яка йде до останнього.
– І Вам це дійсно це вдалося: і емоційні моменти, і декламація віршів і спогади.
– Ви вже бачили фільм?
– Так, намагалася сходити на “Забороненого” якнайшвидше, щоб не натрапити десь на спойлери, а взагалі дуже цікаво було й анонси підігрівали інтерес. Однак, мені здалося, що деякі сцени було вилучено, можливо для оптимального хронометражу, однак було випущено важливі моменти, які пояснюють мотивацію певних персонажів, і через це фільм вже не розрахований на масового глядача.
– Дійсно намагалися вийти на тривалість картини, яка б підходила до сеансу у кінотеатрі, і можливо це якось дійсно губить певні моменти, однак, щоб зняти повноцінну екранізацію про Стуса, то треба знімати серіал. Добре, що Держкіно дає можливість реалізовувати такі теми в українському кіно.
– Згодна із Вами. Скажіть, будь ласка, чи важко було психологічно і душевно сприймати цю роль, робота у цьому проєкті якось відбилася на вашому стані?
– Так, звичайно, але я практикую медитацію і тому після зйомок взяв відпочинок і досить швидко відновився, але роль насправді важка саме у душевному плані.
– Який період був найважчий для Вас під час зйомок?
– Тюремний. Там атмосфера була така сіра, понура і холодна, та й сам період і ситуація, у яку потрапив Василь Стус теж змушує міркувати не про світле. Я навіть палити кинув після цього.
Кадр із фільму “Заборонений”
– Ви палили до цієї ролі чи палили під час цієї роботи, а потім важко було кинути?
– Палив до цього, а от кинути після цієї ролі якраз було неважко, я ж іще поїхав туди, де не можна було палити і це також допомогло, однак і сильного бажання не виникало, чесно кажучи.
Фото зі зйомок “Забороненого”
– Спілкуючись із Вами, здається, що Ви ніби вжилися у роль, тому що манера спілкування та міміка дуже схожі із кінематографічним Стусом, Ви насправді такий у житті чи просто надзвичайно перейнялися роллю?
– О ні, я такий і є, під час найпершої презентації “Забороненого”, що була у Києві, до мене навіть підійшов знайомий режисер і сказав, що я обрав собі таку роль, що навіть пограти не довелось, і він, мабуть, правий.
