Святий Симеон – праведник, якому Бог продовжив життя, аби той зміг на власні очі побачити Ісуса Христа. Він жив 300 років, і помер наступного дня, після того як побачив дитятко Ісуса в Єрусалимському храмі. Церква названа на честь цього старця не витримала й двох сотень літ.
Дощі так обтесали північний кут будівлі, що там практично відсутній шар лицевої будівельної суміші, а подекуди навіть від цегли залишились пласкі глиняні шматки, які дивом утримують стіну. Всього лиш за 3 кілометри розташувалась церква Преображення Господа Нашого Ісуса Христа у Вуйковичах, а будівельний матеріал з якого зроблені обидві церкви достатнім чином відрізняється, як за кольором так і текстурою.
У Вуйковичах на цеглі також були клейма, в той час як в Мацьковичах вони відсутні, при тому, що перша церква молодша на кілька десятків років ніж друга. Вікна знаходяться на незвично великій висоті від землі – приблизно 2.5 метра.
Під одним з вікон знаходиться закладений колись вхід. Цікаво було б дізнатись справжнє його призначення.
Всередині все заросло густою травою та бур’яном. Всі входи заґратовані – будівля от-от завалиться.
На стінах ще проглядаються залишки оздоблення, а біля однієї зі стін доживає свого віку купол, котрий колись гордо
виблискував на сонці.
Місцевий архітектурний ансамбль завершує поодинокий хрест-пам’ятка і надгробок з кириличними написами. Таких надгробків на парафіяльному кладовищі більшість.
На жаль, своєрідним некрологом стало цитування історика Володимира Кубійовича: станом на 1939 рік в селі проживало 1980 душ. З них українців – 1620, поляків – 220 (в тому числі 150 новоприбулих колоністів), україномовних римо-католиків – 120, євреїв – 20…
