Що варто відвідати на Волині?

Волинь вважається одним із найбільш привабливих регіонів України серед туристів. Воно й не дивно, адже на цій місцевості дійсно є на що глянути. Це древня земля, що розташовується в басейнах річок Західний Буг і Прип’ять. На її території розташовуються 220 озер, приблизно 130 річок. Не варто забувати й про популярні Шацькі озера.

Лютеранська кірха

Це одна з небагатьох пам’яток готичної архітектури на Волині. Її фундамент закладений 24 червня 1906 року на кошти церковної громади німецьких колоністів. До цього часу тут стояв монастир кармелітів (XVIII ст.). У 1907 році храм було освячено. А протягом 1927-1928 років поряд збудували дві муровані будівлі, в яких розташувалися адміністрація приходу, квартира пастора та школа на 250 учнів.



На початку Другої світової війни німецькі колоністи були винесені з Волині. А радянська влада розмістила в цьому храмі сховище документів Волинського обласного державного архіву, а в будинку пастора – адміністрацію цієї установи та читальні зали.

Спокійне тихе життя було порушено 1960 року, коли над Луцьком пронеслася буря, яка зламала та кинула на землю високий центральний шпиль кірхи. Ще більше збитків завдала пожежа, що відбулася десятьма роками пізніше. На початку 90-х років минулого століття її повністю відреставрували та дотепер використовують для своїх духовних потреб християни-баптисти.

Монастир бригідок

Неподалік від замку стоїть ще одна пам’ятка архітектури. Монастир бригідок – це храм представниць давнього жіночого католицького ордену, які прибули в Луцьк на початку XVII століття й оселилися у подарованому луцьким старостою та литовським канцлером Станіславов Альбрехтом Радзивіллом палаці. З часом його добудували та заснували там монастир з костелом.


Будівельні роботи завершилися в 1642 році й цим самим засвідчили побудову костелу Святої Бригіти в стилі бароко та переобладнання палацу під келії, у якому зокрема були зроблені вікна з виходом на річку. При монастирі діяла школа, де навчалися діти шляхтичів та заможних міщан.
У 1724 році сталася пожежа, яка завдала значної шкоди костелові та монастирю. Проте за підтримки луцького єпископа Стефана Рупневського орден відновив пошкоджені приміщення. На загальноміській пожежі у 1781 році бригідський комплекс знову постраждав від вогню. На численні пожертви його відновили, але реконструкція відбулася вже у стилі класицизму. Крім того, була збудована велика стіна, яка відгороджувала монастир від міста.


Переломна подія в існуванні монастиря трапилася в 1845 році. Тоді на території комплексу сталася невелика пожежа. Для її гасіння збіглися міщани, однак їх затримала велика стіна. Монахині відмовилися впустити на свою територію людей для гасіння пожежі. У результаті, вогонь розгорівся та перекинувся на інші споруди міста, від чого й сталася чи не найбільша пожежа Луцька за всю історію, під час якої постраждало багато будинків, держустанов, а також згоріли всі костели та монастирі острівної частини міста. Компенсацією за збитки міста була конфіскація приміщення монастиря та костелу, а також всього внутрішнього начиння. Відтоді монастир перестав існувати. Збереглося лише приміщення.

Вежа Чарторийських

Крім Верхнього замку, або ж, як його називають, Замку Любарта, у Луцьку був ще й Окольний (Нижній) замок. У його потужних мурах налічувалося вісім веж – чотири дерев’яні та чотири муровані. До нашого часу збереглася лише одна з них – вежа Чарторийських, названа на честь її фундаторів.


Побудували її в XV столітті та й збереглась вона до нашого часу без значних змін. Завдяки цьому вона продовжує викликати захоплення в туристів. До неї прилягає оборонний мур, декорований готичним ромбоподібним орнаментом із цегли.

Будинок Косачів

Будівля належить до провінційного архітектурного типу споруд, що склався на межі XVIII-XIX століть та займає належне місце в планувальній структурі Старого міста. Будинок розташований на розі вулиць Драгоманова та Кафедральної. Його вік – понад 200 років і розташований він на місці колишнього оборонного рову, який оточував Окольний замок.


У 1890-1891 роках в західному крилі будівлі розміщується канцелярія повітового мирового посередника – на той час цю посаду обіймав Петро Косач, батько Лесі Українки. У дні призову новобранців канцелярія змінювала тимчасово своє призначення та ставала “рекрутським присутствієм”. У протилежних приміщеннях другого поверху будинку була службова квартира родини Косачів.
Саме в цих кімнатах другого поверху, вікна яких виходили на кафедральний костел св. Петра та Павла та внутрішній дворик, Леся Українка мешкала з початку жовтня 1890 року по 17 січня 1891 року, відколи дівчина була вимушена виїхати до Відня на лікування.

У 1917 році в будинку відкривають приватну, а в 1921 році – державну, польську гімназію імені Тадеуша Костюшка. Після переїзду гімназії в нове приміщення тут розмістилися установи луцької римо-католицької дієцезії.


26 березня 1985 рік – офіційна дата створення Луцького історико-культурного заповідника “Старий Луцьк”. Дирекція заповідник спочатку перебувала на першому поверсі північного крила будівлі, а згодом зайняла весь другий поверх західного та північного крила будинку. У 2007 році в східному та частково в північному крилі будівлі, де в 1890-91-х роках була службова квартира родини Косачів, створено музей Лесі Українки – “Лесина вітальня”.
Виїжджаємо за межі Луцька, адже пора глянути й природну красу. Наступними будуть Шацькі озера.

Джерело: vsviti.com.ua
Що варто відвідати на Волині?
Вам сподобалася ця стаття? Поділіться з друзями!
Подобається?
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть "Ctrl+Enter"

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: