15 жовтня, ми відзначали день народження видатного римського поета, творця безсмертної “Енеїди” – Публія Вергілія Марона. Його епічна поема, що оповідає про легендарне походження римського народу, стала одним з найважливіших творів античної літератури.
Вергілій по праву вважається одним з ключових митців Стародавнього Риму, чий внесок у культурну спадщину античного світу важко переоцінити. Його творчість надихала і продовжує надихати багатьох поетів, письменників і митців у всьому світі.
Біографія Публія Вергілія Марона
Публій Вергілій народився у 70 році до н.е. в мальовничому куточку Італії, неподалік Мантуї, у заможній сім’ї землевласника. З дитинства він виявляв неабиякі здібності до навчання, що згодом привели його до вивчення права та філології у Мілані, а потім – до одного з найпрестижніших навчальних закладів Риму.
Мріям юного Вергілія про кар’єру адвоката не судилося збутися через його природну сором’язливість та брак ораторських навичок, які були необхідні в цій професії. Високий на зріст, скромний і фізично слабкий, він завжди надавав перевагу тиші і спокою над гамірним публічним життям.
У 45 році до н.е. Вергілій повернувся до рідного дому, де його спіткало тяжке випробування – маєток батька конфіскували на користь ветеранів армії Октавіана Августа. Однак через чотири роки власність родині повернули, і Вергілій, сповнений вдячності до свого покровителя, протягом усього життя підтримував політику Августа у своїх творах.
Перший гучний літературний успіх прийшов до Вергілія з поемою “Буколіки” (у перекладі з грецької – “Пастуші вірші”), написаною близько 39 року до н.е. У цій збірці з десяти еклог поет з ніжністю описує мирне життя пастухів, їхні щирі почуття і неповторну красу природи. В “Буколіках” вперше з’являється пророцтво про настання “золотої доби” після народження божественного немовляти. Хоча досі немає єдиної думки щодо значення цієї алегорії, у середньовіччі її пов’язували з народженням Ісуса Христа.
Наступний твір Вергілія – “Георгіки” (близько 29 року до н.е.) – відображає глибоку повагу поета до землеробства та природи. У цій поемі він не лише розмірковує над сенсом життя, але й дає практичні поради щодо ведення сільського господарства, вирощування садів, догляду за худобою і бджільництва.
Вершиною творчості Вергілія стала епічна поема “Енеїда”, завершена у 19 році до н.е. Цей монументальний твір, що оповідає про мандри троянського героя Енея, став національним епосом Риму і втілив ідею про історичний зв’язок римського народу з троянцями.
Працюючи над “Енеїдою”, Вергілій проявив себе не лише як талановитий поет, але й як допитливий дослідник. Він ретельно вивчав місця, де відбувалися події його епосу, здійснюючи подорожі до Греції та Азії. Намагаючись досягти максимальної достовірності у своєму творі, він прагнув на власні очі побачити ті землі, про які писав.
На жаль, Вергілію не судилося повністю завершити свій шедевр. Під час однієї з подорожей він захворів і помер на шляху до Риму, залишивши “Енеїду” недосконалою. Попри це, поема стала одним з найвизначніших творів світової літератури, а ім’я Вергілія назавжди увійшло в історію.
7 цікавих фактів про Вергілія
- Хоча Вергілій відомий як видатний поет, спочатку він мріяв про кар’єру адвоката і навіть навчався в престижних навчальних закладах Мілана та Риму. Проте його природна скромність і невпевненість у власних ораторських здібностях змусили його відмовитися від цієї мрії і присвятити себе поезії.
- Цікаво, що для подолання страху перед публічними виступами Вергілій розпочав писати і читати свої твори перед слухачами. Це допомогло йому не тільки вдосконалити навички виступу, але й усвідомити своє справжнє покликання – бути поетом.
- Перша велика поема Вергілія “Буколіки” принесла йому широку популярність і визнання серед літераторів та римської знаті. У цій поемі він з неперевершеною майстерністю поєднав красу природи з глибиною людських почуттів.
- Існує цікава історія про те, як Вергілій влаштував справжню церемонію поховання для звичайної мухи на своїй землі. Цей вчинок мав цілком практичну мету – перетворити землю на кладовище, яке в Римі не обкладалося податками.
- Вергілій був відомий як ерудований інтелектуал і користувався великою шаною серед римлян. Сам імператор Октавіан Август і меценат Меценат підтримували поета і прославляли його талант на державному рівні. Проте сам Вергілій надавав перевагу самітньому життю і уникав надмірної уваги до своєї особи.
- Попри те, що у своєму головному творі “Енеїда” Вергілій описує подорожі головного героя, сам поет не любив мандрувати. За все життя він лише раз побував у Греції, і ця поїздка негативно вплинула на його здоров’я. Повертаючись додому, Вергілій захворів і невдовзі помер у місті Брундизії.
- Перед смертю Вергілій заповів спалити незавершену “Енеїду”, побоюючись, що її неправильно зрозуміють. Однак імператор Август не дозволив виконати цю волю, зберігши твір для нащадків. Також поет залишив епітафію для свого надгробку: “Мантуей був я народжений, Калабрією віднятий, спочиваю в Партенопеї. Оспівував пасовища, села та полководців”.
