Українські народні пісні є душею української культури. Вони немов живий організм, що постійно розвивається, вбираючи в себе історію, традиції та звичаї народу. Ці пісні передаються з уст в уста, від покоління до покоління, зберігаючи в собі мудрість та емоції предків.
Народження української пісні – це таїнство, яке відбувається безпосередньо в серці народу. Вона може виникнути під час важкої праці в полі, у хвилини відпочинку, під час святкувань чи обрядів. Часто авторство цих пісень залишається невідомим, адже вони є результатом колективної творчості.
Найкращі українські народні пісні
Українські народні пісні є не лише розвагою, але й важливим засобом збереження культурної спадщини. Вони допомагають нам зрозуміти історію свого народу, його звичаї та традиції. Саме тому так важливо передавати ці пісні з покоління в покоління, щоб вони продовжували жити в серцях українців. Тому ми і підготували для вас топ найкращих українських народних пісень.
* * *
Чи не той то Хміль: Вірш
(Пісня про Богдана Хмельницького)
Чи не той то хміль,
Що коло тичин в’ється?
Ой, той то Хмельницький,
Що з ляхами б’ється.
Чи не той то хміль,
Що по пиві грає?..
Ой, той то Хмельницький,
Що ляхів рубає.
Чи не той то хміль,
Що у пиві кисне?
Ой, той то Хмельницький,
Що ляшеньків тисне.
Гей, поїхав Хмельницький
К Золотому Броду, —
Гей, не один лях лежить
Головою в воду.
“Не пий, Хмельницький, дуже
Золотої Води, —
Їде ляхів сорок тисяч
Хорошої вроди”.
“А я ляхів не боюся
Г гадки не маю —
За собою великую
Потугу я знаю,
Іще й орду татарськую
За собой веду, —
А все тото, вражі ляхи.
На вашу біду”.
Ой, втікали вражі ляхи —
Погубили шуби…
Гей, не один лях лежить
Вищиривши зуби!
Становили собі ляхи
Дубовії хати, —
Ой, прийдеться вже ляшенькам
В Польщу утікати.
Утікали вражі ляхи,
Деякії повки, —
Їли ляхів собаки
І сірії вовки.
Гей, там поле,
А на полі цвіти —
Не по однім ляшку
Заплакали діти.
Ген, там річка,
Через річку глиця —
Не по однім ляшку
Зосталась вдовиця…
Читайте також: 50 найкращих коротких дитячих віршів українських поетів про весну
* * *
Зажурилась Україна: вірш
Зажурилась Україна,
Що нігде прожити:
Гей, витоптала орда кіньми
Маленькії діти.
Котрі молодії –
у полон забрато;
Як заняли, то й погнали
До пана, до хана.
Годі тобі, пане-брате,
Гринджоли малювати,
Бери шаблю гостру, довгу
Та йди воювати!
Ой, ти станеш на воротях,
А я в закаулку.
Дамо тому стиха лиха
Та вражому турку!
Ой, ти станеш з шабелькою,
А я з кулаками,
Ой, щоб слава не пропала
Проміж козаками,
Ой, козак до ружини,
Бурлака до дрюку:
Оце ж тобі, вражий турчин,
З душею розлука!
* * *
Ой у степу криниченька: вірш
Ой у степу криниченька,
З неї вода протікає. (2)
Гей, там чумак сиві воли пасе
Та з криниці напуває.
Воли ревуть, води не п’ють.
Бо в Крим доріженьку чують. (2)
Ой Бог знає, та Бог і відає.
Де чумаченьки ночують.
Ой ночують чумаченьки
В чистім степу при долині, (2)
Розпустили сірі воли пасти
При зеленій муравині.
Умер, умер чумаченько
Та в неділеньку вранці, (2)
Поховали того чумаченька
У зеленому байраці.
Ой прилетіла сива зозуленька.
Та все «ку-ку» та «ку-ку». (2)
— Ой подай, чумаче, та подай, голубе,
Та хоч правую руку!
— Ой рад би я, моя мила.
Хоч обидві подати: (2)
Насипано та сирої землі.
Що не можу підняти.
* * *
Ой на горі да женці жнуть: вірш
Ой на горі та женці жнуть,
А попід горою,
Яром-долиною
Козаки йдуть.
Гей, долиною,
Гей, широкою,
Козаки йдуть.
Попереду Дорошенко
Веде своє військо,
Військо запорізьке,
Хорошенько.
Гей, долиною,
Гей, широкою,
Хорошенько.
А позаду Сагайдачний,
Що проміняв жінку
На тютюн та люльку,
Необачний.
Гей, долиною,
Гей, широкою,
Необачний.
“Гей, вернися, Сагайдачний,
Візьми свою жінку,
Віддай тютюн-люльку,
Необачний!
Гей, долиною,
Гей, широкою,
Необачний!”
“Мені з жінкою не возиться,
А тютюн та люлька
Козаку в дорозі
Знадобиться!
Гей, долиною,
Гей, широкою,
Знадобиться.
Гей, хто в лісі, озовися!
Та викрешем вогню,
Та закурим люльку,
Не журися!
Гей, долиною,
Гей, широкою,
Не журися!”
* * *
Ой, хто, хто Миколая любить: Вірш
Ой, хто, хто Миколая любить,
Ой, хто, хто Миколаю служить,
Тому святий Миколай,
На всякий час помагай,
Миколай! (Двічі)
Ой, хто, хто к ньому прибігає,
На поміч його призиває,
Той все з горя вийде ціло,
Охоронить душу й тіло,
Миколай! (Двічі)
Ой, хто, хто спішить в Твої двори,
Сего Ти на землі і в морі
Все хорониш від напасти,
Не даєш му в гріхи впасти,
Миколай! (Двічі)
Миколай, молися за нами,
Благаєм Тебе зі сльозами.
Ми Тя будем вихваляти,
Ім’я Твоє величати,
На віки. (Двічі)
* * *
Спрощений варіант
Ой, хто, хто Миколая любить,
Ой, хто, хто Миколаю служить,
Тому святий Миколай
На всякий час помагай,
Миколаю. (Двічі)
Ой, хто, хто спішить в Твої двори,
Того Ти на землі і в морі
Все хорониш від напасти,
Не даєш йому пропасти,
Миколаю. (Двічі)
Миколаю, молися за нами,
Благаєм Тебе зі сльозами.
Будем Тебе величати,
Ім’я Твоє величати,
Миколаю. (Двічі)
* * *
Ой не ходи, Грицю: Вірш
Пісня Марусі Чурай
Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці,
Бо на вечорницях дівки-чарівниці!
Котра дівчина чорні брови має,
То тая дівчина усі чари знає.
У неділю рано зіллячко копала,
А у понеділок пополоскала.
Прийшов вівторок – зіллячко зварила,
А в середу рано Гриця отруїла.
Як прийшов четвер – та вже Гриць помер
Прийшла п’ятниця – поховали Гриця.
А в суботу рано мати дочку била:
“Ой нащо ж ти, доню, Гриця отруїла?
“Ой мамо, мамо, Гриць жалю не має,
Нащо ж Гриць, мамо, разом двох кохає!
Нехай же не буде ні тій, ні мені,
Нехай достанеться Гриць сирій землі!”
“Оце ж тобі, Грицю, я так ізробила,
Що через тебе мене мати била!
Оце ж тобі, Грицю, за теє заплата –
Із чотирьох дощок дубовая хата!”
* * *
Ой біжить, біжить мала дівчина: вірш
Ой, біжить, біжить мала дівчина,
А за нею русалочка:
— Та послухай мене, красна панночко,
Загадаю тобі три загадочки.
Як угадаєш — до батька пущу,
Не угадаєш — до себе возьму:
Ой що росте без кореня,
А що біжить без повода,
А що цвіте да без цвіту?
— Камінь росте без кореня,
Вода біжить без повода,
Папороть цвіте без цвіту.
Панночка загадочок не вгадала,
— Русалочка панночку залоскотала.
* * *
Ой, Марічко, чичері: вірш
Ой, Марічко, чічері,
чічері, чічері,
Розчеши ми кучері,
кучері, кучері.
Я би тобі чесала,
чесала, чесала,
Якби мамка не знала,
не знала, не знала.
Мамка буде дивити,
дивити, дивити.
Я ж ся буду ганьбити,
ганьбити, ганьбити.
Ой, Марічко, люблю тя,
люблю тя, люблю тя,
Заріж мені когутя,
когутя, когутя.
Як когут се запіє,
запіє, запіє,
Ставай горі Маріє,
Маріє, Маріє.
Ой, Іванко, пропав бись,
пропав бись, пропав бись,
Чи на цукор не дав бись,
не дав бись, не дав бись.
Волів би я пропити,
пропити, пропити,
Як ні цукор купити,
купити, купити.
Ой, Марічко, чічері,
чічері, чічері,
Розчеши ми кучері,
кучері, кучері.
