Вітчизняний етно-рок: гурти, які відроджують традиції української музики

Фолк-рок – це прадавня атмосфера української пісні з переливами рокових рифів. Генетичний код нації захований у текстах гуртів, про які ми говоритимемо далі. Більшість із них були лауреатами «Червоної рути». Їх можна почути не на радіо, а на фестивалях, їм не властива попсова мішура, на противагу чому вони поширюють рідне та народне. Це перелік відомих і призабутих на українських теренах етно-рок гуртів.

Вій (1991)

Для музичних гурманів та поціновувачів ліро-фаталістичних пісень гурт Вій буде правильним вибором. Творчість Вія звертається до міфології, язичництва та слов’янського фольклору. Гурт характеризує свою музику як «dark ethno fusion». Етно-роковий стиль Вія має в собі елементи психоделіки. За своє довге існування гурт випустив небагато альбомів, його діяльність переривалась, наслідком чого є те, що на сьогодні Вія лише зрідка можна почути на фестивалях. Хоча енергетика етнічної сакральності такої музики, безперечно, варта уваги.

Гайдамаки (1991)

Актус, які через 10 років стали Гайдамаками – всесвітньовідомий гурт, ветерани сцени та висококласні музики. Їхня творчість – синтез фолку, року, ска, реггі, панку та абу. Гурт формувався в часи становлення української свідомості, помітно вплинувши на цей процес. Знакова особистість, Олександр Ярмола, у 93-му змінює стиль з блюз-року на альтернативу. У цей період гурт розробляє різномовну пісенну програму. Одна з таких – «Фрески ускользающего мира» – стала поворотною для Гайдамак, адже нею музиканти впустили у свою творчість світову фолк-музику. Гурт пройшов довгий шлях становлення та змін.

Мандри(1997)



Спершу звучання гурту було суто акустичне, згодом додався акордеон, новий барабанщик та бас-гітарист, з якими гурт набуває фактурності. Музика Мандрів – це суміш фолку, французького шансону, міського романсу, блюзу та реггі. На початку свого існування гурт часто мандрував з виступами по українських та зарубіжних фестивалях: «Sziget Fesztivál» , «Rock-Київ», «Слов’янський базар», «Рок-Екзистенція», «Країна мрій». У 2013 лідер гурту Фома разом з акордеоністом Данилом Денисовим створює проект «Фома – шансон». «Шансон – лірична пісня про життя. Наприклад, французький шансон – якісна музика, яку обожнюють мільйони. Шансон може описувати будні моряка, вчителя чи батяра…», – каже Сергій Фоменко для rozmova.wordpress.com.

Перкалаба(1998)

За своє довге існування гурт записав 6 альбомів. Стиль франківської Перкалаби зазнав трансформації: від реггі, ска-панку і до традиційних гуцульських мотивів. Як стверджують самі учасники, їхні тексти не обтяжені смисловими повідомленнями до слухачів. Гурт підкреслює свою схильність до простоти у звучанні, легкості та гумористичності.

Тінь Сонця(1999)

«Колись, за часів Помаранчевої революції, Тінь Сонця були цілим рухом людей, які вболівали за Україну»
Олексій Василюк

Гурт був заснований братами Василюками у 1999-му. Тоді Тінь Сонця грав альтернативний рок. Зі зміною світогляду вокаліста зароджується волелюбний folk-metal, чи то «Козацький рок» як невід’ємна риса сучасного характеру Тіней Сонця. У пошуках нового звучання гурт додає бандуру, скрипку та піаніно. Склад зазнавав частих змін. Врешті-решт Тінь Сонця додав харду з допомогою трьох гітар, бандури та ударних.

«Хеві – метал в широкому розумінні дуже співзвучний з українським фольклором. Я інколи навіть жартую, що хеві – метал придумали козаки. Певною мірою так і є. Дуже багато наших пісень легко покласти в формат Iron Maiden», – Сергій Василюк для Daily Metal.

Гуцул Каліпсо(1999)

Тріп-хоп, натхненний Братами Гадюкіними, гуцульське коріння, буковинський фолк та реггі – у цьому весь Гуцул Каліпсо. «Гуцули» вміють запалити публіку. Вокаліст Богдан Федчук колись казав: «Наша фішка – це контраст, класна музика і під неї соціальний текст». Гурт часто виступав на просторах рідних фестивалів, а також близького зарубіжжя. Зокрема на Арт-Полі, Рок-Екзистенції, Шешорах, Країні Мрій, GBOB, Захід Фесті, Таврійських Іграх та ін. Перший альбом «Рекет – гангстера» «Гуцули» випустили у
2007-му.

ДримбаДаДзига (2006)

«Уяви, що ти береш голку і робиш вишиванку на власному тілі, на задньому фоні палають вітряки, а небом поміж зір літають душі предків» – Ю. Вовкогон.

Творчість гурту наповнена українськими ритмами та мелодикою. Створений з ініціативи бас-гітариста Олександра Новіченка, за час свого існування ДДД відвідав велику кількість європейських та українських фестивалів. У 2008-му вийшов перший диск групи «Славське Rock 2007 Live».

Joryj Kłoc (2008)

На арго давніх лірників та кобзарів Joryj Kłoc звучав як «поважний, шанований чоловік», або ж: «Запеклі Перці». Гурт розпочинав свою творчість як електронний проект з додаванням давнього українського мелосу. У сучасному складі Joryj Kłoc грає з 2010 року. «Клоци» кажуть про власну музику так: «Український обрядовий хіп-хоп дайбоже-етно-чорт». У 2013 вони видали свій перший «Цілий» альбом.

Чумацький шлях (CH.SH) (2008)

«Дні проведені на репетиціях – ось наш талісман», – каже Сергій Строян, після перемоги гурту на всеукраїнському конкурсі «Червона рута» у 2011 році. Чумацький Шлях – це шалений ритм, динаміка, етнічні мотиви, поєднані з важким роком. Речитатив у піснях гурту дечим схожий на стиль ТАРТАКа, проте з помітним індивідуалізмом. З 2008 року гурт плідно працював над створенням двох альбомів (Lorela, 2013 та Самурай, 2015), гастролював рідними теренами й зарубіжжям та записав відеокліп.

Rock–H (Рокаш) (2008)

Вони постійні учасники фестивалів, «купа» (угор. rakás) музик з унікальним стилем, говором і харизмою. 2010 рік став проривом для Рокаш. Гурт часто виступав на фестивалях: Славське Рок, Потяг до Яремче, Берегфест, «Global battle of the bands» та вигравав у музичних конкурсах. Відтоді вони не зникають з фестивальних афіш.

Один в каноє (2010)

Інді-фолк гурт, раніше широко відомий у вузьких колах, а після виступу на Х-Факторі популярний і серед старшого покоління. Спів, перкусія та гітара – тріо, чия творчість базується на ніжному й глибокому вокалі Ірини Швайдак.

Гич-оркестр (2011)

Відносно молодий гурт, який почав активно працювати з 2012 року, хоча з часом збавив темпи. Гич-оркестр експериментує з народною музикою, пише композиції на вірші наших поетів та вокаліста Мар’яна Пирога. 24 січня музиканти презентували свій перший «Цілий альбом».

The Doox (2014)

Найбільша частка пісень гурту родом з Полісся. Як говорять учасники, працюють вони в гармонії, ще зі студентства захоплюються фольклористикою та перероблюють українські пісні на сучасний лад. The Doox – нове явище у світі української етно-рок музики. За короткий час вони відвідали гучні українські фестивалі, записали демо-альбом та завоювали прихильність любителів свого, рідного та драйвового.

Що як не фолк-музика може нагадати нам про власне коріння та традиції? Та якщо вже фолк-рок, то це ще краща площина для глибокого занурення в дикі етнічні мотиви. Насолоджуйтесь своїм, переосмислюйте спадщину, усім Peace!

Автор: Річняк Ольга

Джерело: krockyrock.com.ua
Вітчизняний етно-рок: гурти, які відроджують традиції української музики
Вам сподобалася ця стаття? Поділіться з друзями!
Подобається?
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть "Ctrl+Enter"

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: