«Звенигора» — український радянський художній кінофільм (чорно-білий, німий). Перший фільм української трилогії Олександра Довженка: («Звенигора», «Арсенал», «Земля»). Фільм став останнім фільмом О. Довженка, знятим за чужим сценарієм. Фільм вийшов на екрани Києва 13 квітня 1928 року, на московські — 08 травня того ж року., – пише Вікіпедія.
Сюжет фільму охоплює дві тисячі років буття і розповідає про багато етапів історії України: скіфи і варяги, війни українських козаків з польською шляхтою, гайдамацька вольщина, світова війна 1914—1918 р.р., боротьба Української Народньої Республіки з більшовиками, більшовицький рух і протистоячий йому рух гайдамаків-націоналістів на чолі з Симоном Петлюрою, білоукраїнська еміграція. Ці етапи, викладені у 12-ти епізодах, об’єднані однією постаттю діда, що є уособленням патріархального селянства з його вірою у минулі цінності та байдужого до революційних змін. Онуки діда — Павло і Тиміш — традиційно в дусі аґітпропу протиставлені один одному. Молодший — контрреволюціонер, націоналіст, у конфлікті з владою і законом, емігрує до Праги і отримує диверсійне завдання. Старший, Тиміш, приєднується до більшовиків, зрозумівши глибинну суть легенди про гайдамацький скарб — все багатство земля. Сам дід не впорається з завданням, що його доручає молодший онук — підірвати більшовицький потяг. Його підбирають молоді пасажири і він погоджується їхати з ними у непевне світле майбутнє.
