На городі…
Пішов на город, треба грядки сапа҅ти.
Ростуть огірки, треба їх підв’язати
Й потрохи пора вже “звикать до землі”,
Та вмить позлітались усі комарі…
Дзижчали, пищали, на ноги сідали
І як той мo**аль, з мене кров випивали.
Не чули, куди я їх всіх посилав,
Набридло…Вбивав, відганяв і топтав!
Вже вкрай “задовбали” і я їх “попшикав”,
Попадали всі, але далі: – Ой, лихо!..
Копнув глибше сапкою я у землі,
А там повилазили враз муравлі.
Всі щось метушаться, несуть якісь яйця,
Та їх міліони, немов тих китайців.
Чи я їх вбивав? Ні! Трудящий народ,
Лиш біля їх хатки сполов свій город.
Пішов трохи далі, сапа҅ти буряк,
Та враз появився червоний слимак.
Не міг я вкумекати, що це було,
Та він прослинився: “Да я из ОРДЛО.
Сюда я приполз и вся моя рать,
Хочу у вас, просто, нормально пожрать.
У нас там стреляют, у вас здесь – Европа”…
Сапка додолу…Все…йому – ж…(десь пропав)
Дивлюсь на картоплю – росте і буяє,
Аж глядь, а її “колорад” пожирає!
Стрясти – це не вихід, бо знов буде жерти.
Трутка у писок…нажерся до смерти…
А потім під сапку пішли бур’яни
Бо вже надоїли конкретно вони!
Кропива і хвощ, і колючий осот…
Одним словом: – Вичистив свій я город!..
А що я скажу Вам усім наостанок?
– Нічого що вечір уже, або ранок.
Потрібно господарем бути, Народом
Й від нечисті чистити свої городи
Та вирвати вчасно бур’ян і будяк,
Й не повзав щоб тут “колорад” і “слимак”!
І кров щоб не ссали із нас кровопивці,
Бо це – Наш город!!! А ми – УКРАЇНЦІ!!!
СЛАВА УКРАЇНІ!!!
Автор: Михайло Цепінь
