Розумний, хитрий і хоробрий полководець України

Іван Богун народився близько 1618 р., страчений приблизно у 46 років, 17 лютого 1664 р. у м. Новгород-Сіверський Чернігівської області. Найталановитіший полковник армії Богдана Хмельницького у визвольній війні українського народу проти Польщі, що не визнав Переяславську Раду 1654 р. і відмовився присягати на вірність Кремлю. Наказний гетьман Війська Запорізького.

        Усі сучасники Івана Богуна відзначали його розум, хитрість, хоробрість і талант полководця. Він відмовився від реєстрового чину і маєтків, які обіцяли йому поляки, і підтримав визвольну війну українського народу проти Польщі (1647-1654 рр.) з першого дня повстання. Саме в цій війні командир Вінницького полку у 1651 році блискуче розгромив каральну експедицію на Поділлі польського гетьмана Калиновського, який вирішив через Вінницю атакувати Київ.

Оскільки стояли сильні морози, Богун наказав вночі прорубати ополонки у річці Південний Буг і облити високі береги річки водою. На ранок важка польська кавалерія і піхота вирішила по льоду швидко перейти Південний Буг і… потрапила під артилерійський вогонь полку Богуна, а тих, хто зумів прорватися до берега, розстрілювали вогнем з рушниць, не даючи забратися на кручу, покриту льодом. Залишки польського карального корпусу розгромила при відступі кіннота Богуна, перетворивши їх відступ на втечу.

       У 1653 році у найбільшій битві під Берестечком (кордон Волині й Галичини) Іван Богун врятував від повного розгрому українську армію, очоливши її після зради татар, які захопили з собою Богдана Хмельницького. Не маючи шансів розгромити 150-тисячну армію Польщі, Іван Богун організував переправу через болото і вивів більшу частину війська з оточення.

Навесні 1653 року вщент розгромив під с. Монастирище польський 1,6-тисячний загін С. Чарнецького. Богун, маючи всього 400 шабель, наказав половині загону переодягнутися в татарський одяг, спокійно, як личить союзнику, підійти до поляків і раптово атакувати їх із характерним татарським бойовим кличем та завиваннями, сам же на чолі другої половини загону атакував противника з тилу. Поляки, вирішивши, що віроломні татари знову уклали союз із козаками, втекли, кинувши в паніці величезний обоз і все спорядження.

       У 1654 році Іван Богун відмовився визнавати рішення Переяславської Ради і присягати Москві. Після смерті Богдана Хмельницького Богун підтримав курс Івана Виговського та Юрія Хмельницького на незалежність від Кремля Війська Запорізького у зовнішній і внутрішній політиці. Так само популярний полковник не підтримував прагнення зазначених гетьманів зблизитися з Польщею чи Туреччиною.

У 1664 році Іван Богун був страчений за вироком польського військово-польового суду.

Джерело: stryi.net.ua
Розумний, хитрий і хоробрий полководець України
Вам сподобалася ця стаття? Поділіться з друзями!
Подобається?
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть "Ctrl+Enter"

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: