Перехід частини українських церков на новий календар у 2023 році неминуче призвів до змін у звичних для вірян датах релігійних свят. Це змушує людей адаптувати свої традиції та звички до нового календарного циклу.
Багатьох вірян збентежило те, що після календарної реформи Різдво почали святкувати разом з європейцями 25 грудня, а Великдень лишився за старим юліанським календарем. Тепер же виникають нові питання: чому Трійця майже збіглася з Іваном Купалом, чого раніше не траплялося, а Петрів піст цього року взагалі зник?
Варто зазначити, що всі ці розбіжності та незвичні збіги дат – це лише тимчасові труднощі перехідного періоду, пов’язані з адаптацією до нового календаря. Деякі з таких “сюрпризів” можуть повторюватися й надалі, але рідко, а до інших вірянам вже зараз варто звикати.
Ці зміни стосуються вірян Православної церкви України та Української греко-католицької церкви, які з 1 вересня 2023 року перейшли на новий календар, роблячи черговий крок наближення до європейської релігійної традиції.
Чому така пізня Трійця (Зелена неділя)
Цього року День Святої Трійці, або просто Трійця, як часто кажуть люди, припав на 23 червня. Це одне з найважливіших релігійних свят в Україні, яке у мирний час є державним вихідним.
Хоча дата Трійці може здатися незвично пізньою, це не пов’язано з календарною реформою. Трійця – це рухоме свято, яке відзначається на 50-й день після Великодня, через що його ще називають П’ятидесятницею.
Саме через те, що Великдень в Україні й далі вираховують за старим юліанським календарем, дата Трійці може суттєво змінюватися з року в рік. Цього року Великдень припав на 5 травня, що й зумовило таке пізнє святкування Трійці.
Для церкви Трійця має особливе значення, адже саме на 50-й день після воскресіння Ісуса Христа перед його учнями з’явився Святий Дух.
Хоча Трійця – це християнське свято, коріння Зелених свят сягають далеких дохристиянських часів.
В цей період, який збігався з кінцем весни та початком літа, люди відзначали пробудження природи та її розквіт. Зелене листя ставало символом життя та нового циклу, тому ним прикрашали домівки та культові споруди.
Зелені свята починаються за кілька днів до Трійці і тривають ще кілька днів після неї. Найпопулярнішою рослиною для оздоблення в цей час був аїр, який у народі ще називають лепехою та шуваром. З часом цю традицію перейняли й християнські храми, де також почали прикрашати зеленню на Трійцю.
Раннє свято Івана Купала: наслідок календарної реформи
На відміну від Трійці, дата Івана Купала, або церковного свята Різдва Іоана Хрестителя, напряму залежить від календарної реформи, яка нещодавно була запроваджена в Україні.
Раніше, за старим календарем, це свято відзначали 7 липня. Оскільки воно є нерухомим, то з переходом на новий календар його дата просто змістилася на 13 днів раніше – на 24 червня.
Таким чином, цього року виходить цікава ситуація: ввечері на Трійцю люди фактично розпочинатимуть святкувати купальську ніч. Це явище не має аналогів в історії української культурної традиції. Два найулюбленіших літніх свята – Трійця та Івана Купала – цього разу практично збігаються в часі.
І Трійця, і Івана Купала: глибинні корені та сучасні традиції
Трійця та Івана Купала – це два знакові літні свята, які, хоч і мають християнське коріння, сягають глибинних дохристиянських традицій українців.
Вважається, що свято Івана Купала, яке раніше відзначали на день літнього сонцестояння, сягає часів дохристиянської Русі. Тоді люди поклонялися богу Купалі, покровителю плодоношення і квітнення, а головним ритуалом свята було купання у водоймах.
З часом язичницьке свято поєдналося з церковним, давши початок сучасним традиціям. Молоді люди на Івана Купала стрибають через багаття, дівчата плетуть вінки та пускають їх на воду.
Цікаво, що в багатьох європейських країнах досі збереглися подібні традиції святкування дня сонцестояння. У скандинавських країнах це навіть офіційний вихідний, який цього року припав на 21 червня – день календарного сонцестояння.
Виходить, що через календарну реформу свято Івана Купала, яке колись язичники відзначали на день сонцестояння, поступово повертається до своїх автентичних витоків.
Це підкреслює й легенда про цвіт папороті, який, згідно з повір’ям, розквітає лише раз на рік – у найкоротшу ніч. Звісно, найкоротша ніч у році ближче до 21 червня, а не до ночі з 6 на 7 липня, коли в Україні традиційно відзначали Івана Купала.
Отже, цього року маємо унікальне поєднання: Трійця, яка припадає на 23 червня, фактично розпочинає купальські гуляння, а саме свято Івана Купала 24 червня майже збігається з днем календарного сонцестояння, до якого воно було приурочене в дохристиянські часи.
Де подівся Петрів піст?
Цього року сталася несподіванка з одним з чотирьох головних православних постів – Петровим постом. Він просто зник.
Зазвичай Петрів піст розпочинається в понеділок через тиждень після Трійці, а закінчується за день до свята Петра і Павла. Цього року він мав би розпочатися 1 липня, а закінчитися… 28 червня.
Така ситуація склалася через те, що свято Петра і Павла – нерухоме, і за старим календарем воно припадає на 12 липня, а за новим – на 29 червня. Тобто, в ПЦУ та УГКЦ, які переходять на новоюліанський календар, Петрів піст просто “випав”.
У ПЦУ запропонували вийти з цієї ситуації наступним чином: для тих, хто бажає поститися, можна перенести Петрів піст на період з 1 по 5 липня, тобто на дні після свята Петра і Павла.
Якщо ж церкви не змінять підхід до обчислення дати Великодня, і він і надалі іноді буде припадати на початок травня, то Петрів піст у майбутньому час від часу також зникатиме.
Що далі з календарем і святами в Україні?
Перехід частини українських церков на новий календар у 2023 році неминуче призвів до деяких незручностей та накладок свят. Це пов’язано з тим, що ПЦУ та УГКЦ наразі використовують гібридний календар.
З одного боку, вони почали святкувати нерухомі свята (Різдво, Миколая, Покрову) за новим календарем, на 13 днів раніше. З іншого боку, Пасхалія, тобто дата Великодня та пов’язаних з ним свят, все ще визначається за старим юліанським календарем.
Саме через це цього року виникли такі цікаві явища, як Трійця 23 червня, яка фактично розпочала купальську ніч, та зникнення Петрова посту.
Якби церкви здійснили повний перехід на новий календар, подібних накладок не було б. Проте питання дати Великодня є дуже принциповим для православних, і знайти компроміс тут буде нелегко.
Зараз Вселенський патріарх та Папа Римський ведуть перемовини щодо уніфікації дати Великодня, але шансів на успіх не надто багато. Навіть якщо вони домовляться, незрозуміло, чи інші православні церкви погодяться з цим рішенням.
Отже, маємо два можливих сценарії:
- Усі церкви домовляються про спільну дату Великодня. У цьому випадку такі “календарні сюрпризи”, як пізній Великдень і Трійця в червні, ймовірно, траплятимуться рідко.
- Церкви не знаходять компромісу щодо Великодня. Тоді вірянам доведеться звикнути до того, що в червні деякі свята можуть накладатися, а Петрів піст – зникати час від часу.
Який з цих сценаріїв зрештою буде реалізований, покаже лише час.
