
Українські прізвища 18 століття: шляхетні та не тільки
Українські прізвища мають багату історію та походження. Деякі з них пов’язані з божествами, інші вказують на професії предків, а треті запозичені з інших мов.
Окрему групу становлять прізвища, що походять від назв володінь. Ця традиція виникла в Речі Посполитій, де подібні прізвища (“-ський” або “-цький”) носили аристократи. Згодом вона поширилася й на українські землі, давши такі прізвища, як Хмельницький, Задніпрянський, Вербицький, Руданський, Левицький та інші.
З початку 18 століття “шляхетні прізвища” почали присвоювати не лише аристократам, але й освіченим людям, передусім священникам.
За даними істориків, у Волинській єпархії понад 70% священників того часу носили прізвища з закінченнями “-цький” та “-ський”.
Вивчення українських прізвищ 18 століття дає нам цінну інформацію про тогочасне суспільство. Ми можемо дослідити соціальну структуру, етнічні впливи, мовні особливості та міграційні потоки того періоду. Прізвища стають своєрідними ключами, що відкривають двері до минулого, допомагаючи нам краще зрозуміти себе та свою історію.