Українські прізвища мають захопливу історію, тісно пов’язану з розвитком нашої культури та суспільства. Цікаво, що вони з’явилися порівняно недавно. Раніше люди обходилися лише іменами, а прізвища почали масово надавати лише у 17 столітті. Це сталося завдяки київському митрополиту Петру Могилі, який доручив священникам вести записи про народження, шлюби та смерті. Для цього знадобилося якось розрізняти людей, і так виникла потреба у прізвищах.
Читайте також: 6 українських імен, над якими сміються американці
Звідки ж бралися ці прізвища? Часто вони вказували на місце проживання людини, як-от Волинець чи Загребельний, або на її національність, наприклад, Москаленко чи Бойко. Інколи прізвище пов’язували з професією: Столяр, Бондар. Цікаво, що деякі прізвища, пов’язані з родом діяльності, мали жартівливий характер. Уявіть собі, що теслю могли прозвати Дубогризенком, мельника – Мукосієнком, а шевця – Тягнишкірою!
Але не всі прізвища такі веселі. Деякі з них походять від слів, які сьогодні вважаються ненормативною лексикою.
Наприклад, Бісовський, Шмаровоз, Дуракова, Стервоєдова, Срайчук, Йолопенко, Хуессу, Дурунда, Піструїл, Бздюлєва. На щастя, такі прізвища досить рідкісні. Наприклад, Шмаровоз зустрічається переважно на Чернігівщині, а Бісовський – на Галичині.
Вивчаючи походження прізвищ, ми можемо дізнатися багато цікавого про історію своєї родини та країни.
