
Ви чули про нашу знамениту “Батьківщину-мати”? Ця велична скульптура, що височить над Києвом, давно стала символом незламності українського духу. Багато років вона стояла з радянським гербом, але минулого року все змінилося. У липні 2023-го уряд ухвалив важливе рішення: замінити цей символ на наш український тризуб. Так, наша “Батьківщина-мати” стала ще більше нашою, українською.
Цей монумент – справжня легенда. Він є частиною великого музею, присвяченого Другій світовій війні. Давайте разом згадаємо, як все починалося і якими шляхами пройшла ця скульптура, аби стати тим символом, яким ми її знаємо сьогодні.
Новий пейзаж Печерських пагорбів: історія створення “Батьківщини-матері”
Київ 70-х років. Місто готувалося до великого ювілею – 1500-річчя. На честь цієї дати планували створити щось особливе, що б підкреслило велич і силу радянського народу. І тоді з’явилася ідея спорудити грандіозний монумент – “Батьківщину-мати”.
Читайте також: історія будівництва Північного мосту в Києві
Але не всі підтримували цю ідею. Деякі критикували, мовляв, така велетенська скульптура затьмарить інші історичні пам’ятки міста, як-от Видубицький монастир чи Києво-Печерську лавру. Проте їхні застереження не були почуті, і роботи над монументом розпочалися.
Перший проєкт “Батьківщини-матері” розробив відомий радянський скульптор Євгеній Вучетич. Він шукав ідеальний образ для своєї скульптури і, як це часто буває у творчому процесі, натхнення прийшло зненацька. У Ботанічному саду він зустрів молоду дівчину – Ніну Данилейко. Її обличчя і постава так сподобалися скульптору, що він запросив її позувати для його майбутнього творіння.

“Я навіть уявити собі не могла, що зі мною таке станеться, – згадує Ніна. – Мені, школярці, яка підробляла сторожем, запропонували позувати для такої важливої скульптури. Звичайно, я погодилася. Хоча позувати було нелегко, особливо тримати руку піднятою так довго. Але я розуміла, що створюю щось важливе для своєї країни”.
Так, випадкова зустріч у Ботанічному саду стала початком великої історії. А Ніна Данилейко назавжди увійшла в історію як прототип однієї з найвідоміших скульптур України.
Спочатку, за задумом Вучетича, цей монумент мав бути просто велетнем! Понад сто метрів у висоту! А навколо нього планували зробити цілий комплекс із величезних барельєфів, аж по 30 метрів заввишки. І все це мало вражати з набережної Дніпра. Справжній гігантський пам’ятник!
Та, на жаль, сам Вучетич не дожив до того моменту, коли його мрія почала втілюватися в життя. Він помер у 1974 році. Але його справа не була забута. Інші художники підхопили естафету і продовжили роботу над цим грандіозним проектом ще близько десяти років.
Від образу художниці до символу боротьби: трансформація “Батьківщини-матері”

Після смерті Євгена Вучетича, творчий поєдинок над монументом підхопив відомий український скульптор Василь Бородай. Саме під його керівництвом, у 1981 році, завдяки майстерності київських заводів, велична скульптура постала на Печерських пагорбах.
Василь Бородай був не просто скульптором, а й одним із найвпливовіших митців того часу. Його талант втілився не лише у “Батьківщині-матері”. Пам’ятники Лесі Українці, Миколі Щорсу, Тарасу Шевченку – це лише декілька прикладів його творчого доробку.
Однак, працюючи над монументом, Бородай дещо відійшов від початкового задуму Вучетича. Так, було відмовлено від грандіозних барельєфів, які мали оточувати скульптуру. Але найбільш цікавою є історія про те, як змінився сам образ “Батьківщини-матері”.
Кажуть, що київський митрополит звернувся до авторів монумента з незвичайним проханням: він попросив зробити статую трохи нижчою за Вищу Лаврську дзвіницю. За його словами, якщо меч скульптури буде вищим за хрест на дзвіниці, то символ війни переважить символ миру і це може призвести до нових конфліктів.
Ця легенда додає історії створення монумента особливого шарму. І хоча ми не можемо з точністю стверджувати, чи справді це прохання вплинуло на рішення зменшити висоту меча, факт залишається фактом: меч “Батьківщини-матері” на 12 метрів нижчий за дзвіницю Києво-Печерської лаври.
Несподівані деталі створення монумента “Батьківщина-мати”
Виявляється, навіть у створенні такого грандіозного монумента, як “Батьківщина-мати”, траплялися несподівані моменти. Наприклад, під час роботи над головою скульптури, автори помітили, що ніс вийшов трохи сплюснутим. Це зіпсувало б весь образ, тому вирішили переробити цю деталь.
А чи знаєте ви, що наш відомий символ міг виглядати зовсім інакше? Спочатку були й інші варіанти зображення “Батьківщини-матері”: з лавровим вінком на голові, з чашею в руках або навіть з немовлям. Однак, саме войовничий образ жінки зі щитом і мечем, який запропонував Василь Бородай, найбільше сподобався авторам. До речі, спочатку планувалося, що вона буде висувати меч і щит вперед, ніби готова до бою. Але потім вирішили, що краще буде, якщо вона триматиме їх над головою, як символ перемоги.
Технічні деталі монумента “Батьківщини-матері”

А тепер давайте поговоримо трохи про технічні особливості цієї величі. Попри зміни в початкових ідеях, масштаби монумента вражають. “Батьківщина-мати” – це справжня інженерна споруда, яка складається з кількох шарів. Уявіть собі: основний каркас важить понад 280 тонн! А ще є допоміжний каркас і зовнішня обшивка з нержавіючої сталі. Вся ця конструкція важить сотні тонн і тримається на висоті десятків метрів.
Вона височіє над Києвом на 102 метри, це майже як 34 поверховий будинок! І важить майже 500 тонн – це як вага 50-ти великих вантажівок!
Щоб ви розуміли масштаби, щит у її руці має розміри майже як трикімнатна квартира – 12 на 8 метрів! А меч, який вона тримає, сягає 16 метрів у довжину! І це ще не все – на кінчику меча є спеціальний пристрій, який ніби амортизатор, що захищає його від сильних поривів вітру.
А щоб зібрати таку велетенську конструкцію, зварили понад 30 кілометрів металу! Спеціальний спосіб зварювання для цього розробили наші українські вчені. І всередині цього гіганта є навіть ліфти! Один піднімається прямо вгору, а другий – під кутом, як гірка. З них можна піднятися на оглядовий майданчик на висоті 36 метрів і помилуватися Києвом з пташиного польоту.
І найцікавіше, що ця велетенська скульптура побудована так міцно, що витримає навіть дуже сильний землетрус. Адже перед тим, як звести її в Києві, спочатку побудували маленьку копію в москві і перевірили, як вона поведе себе під час штучного землетрусу.
“Батьківщина-мати”: символ, що змінюється з часом
Наша знаменита “Батьківщина-мати” не просто монумент, а справжній символ. І з часом його значення та образ змінювалися. Згадайте яскраве світлове шоу під час “Євробачення-2017”, коли велетенська статуя “переодягалася” у різні національні костюми! Це було справжнє свято кольорів та культур.
А ще пам’ятник потрапив до Книги рекордів України завдяки неймовірному 3D-шоу. Уявіть собі, як на такій велетенській скульптурі оживають різні зображення! Це було справді вражаюче видовище.
Проте, з початком війни, постало питання про те, як змінити значення цього монумента, адже його радянське минуле не завжди відповідає нашим сучасним цінностям. Тому почалися дискусії про те, як “очистити” пам’ятник від радянської символіки.

І ось, після довгих обговорень і голосування, було прийнято рішення замінити радянський герб на український тризуб. Це символічне рішення, яке показує, що ми прагнемо зберегти історичну пам’ять, але водночас створити новий образ “Батьківщини-матері”, який відповідатиме сучасній Україні.
Таким чином, “Батьківщина-мати” продовжує жити і змінюватися разом з нами. Це не просто бетон і метал, а символ нашої історії, наших прагнень і нашої віри в майбутнє.