Історія будівництва Північного мосту в Києві

Київ, одне з найкрасивіших міст світу, розкинувся на обох берегах Дніпра. Серед його численних мальовничих місць особливе значення мають київські мости. Ці інженерно-архітектурні пам’ятки не просто з’єднують правий та лівий береги столиці, але й слугують важливими транспортними артеріями для автомобілiв, потягів, метро та пішоходів.

Кожен міст Києва – це унікальна споруда, що відображає певну епоху містобудування та розвитку міста. Використаний у їхньому будівництві метал є німим свідком історiї. Деякі мости пережили складні часи, були зруйновані під час воєн, але потім знову відновлені.

Прикладом такого мосту є Південний міст. Його будівництво розпочалося у 1983 році, а відкриття відбулося двічі: спочатку для автомобільного транспорту у 1990 році, ще за часів Радянського Союзу, а потім для метро у 1992 році, вже в незалежній Україні.

Південний міст – найвищий міст в Україні, що має шість смуг для автомобілiв та гілку метро. На початку 90-х років його розглядали як рішення проблеми заторiв, проте з часом він сам став їх епіцентром. Останніми десятилiттями міст постійно ремонтується та перекривається, створюючи незручності як для киян, так і для гостей столиці, адже це найкоротший шлях до аеропорту “Бориспiль”. Але з чого все розпочиналося?

Історія будівництва Південного мосту в Києві

Історія будівництва Північного мосту в Києві
Історія будівництва Північного мосту в Києві

У 80-х роках минулого століття Київ активно розвивався. На лівому березі, в районах Позняки та Осокорки, планували звести нові житлові масиви. Щоб забезпечити транспортну доступність цих районів, було вирішено продовжити зелену лінію метро і збудувати новий міст через Дніпро.

Проєкт цього масштабного інженерного спорудження очолив відомий український інженер Георгій Фукс, який мав досвід будівництва інших київських мостів. Його колегами стали талановиті архітектор Олексій Гаврилов та інженер Михайло Корнєєв.

Одним з перших питань, яке постало перед проектантами, було визначення місця, де міст з’єднається з правим берегом. Розглядалися різні варіанти, але зрештою було прийнято рішення вивести основну трасу мосту на Саперно-Слобідську вулицю.

Конструкція мосту була обрана вантова. Цей тип мостів, який вже успішно застосував Фукс при будівництві Північного мосту, особливо сподобався річковому флоту завдяки зручному судноплавному прольоту. Однак, на той час вантові мости були відносно новим явищем у радянському мостобудуванні, і досвіду в їх проектуванні було недостатньо.

Інженерам довелося самостійно розробляти складні розрахунки, використовуючи при цьому ручні обчислення та логарифмічні лінійки. Згодом, для спрощення обчислень, вони звернулися за допомогою до проектних інститутів, які працювали з першими зразками комп’ютерів.

Багатостраждальна назва: історія перейменування Північного мосту в Києві

Багатостраждальна назва: історія перейменування Північного мосту в Києві
Багатостраждальна назва: історія перейменування Північного мосту в Києві

Ще на етапі планування будівництва нового мосту через Дніпро у 1976 році кияни активно обговорювали його майбутню назву. Серед найбільш популярних варіантів тоді звучали “Північний міст” та “Міст імені Дружби народів”. Однак, від другої назви вирішили відмовитися, аби уникнути плутанини з однойменним бульваром, який знаходився досить далеко від місця будівництва мосту.

Безпосередньо перед відкриттям мосту з’явилася несподівана новина: міст отримав назву “Московський”. Чому саме цей варіант був обраний і хто був ініціатором такого рішення – достеменно невідомо.

Протягом майже 40 років назва “Московський міст” не викликала суттєвих суперечок. Однак, з політичними змінами в країні та декомунізацією, ця назва стала дедалі більше викликати обурення серед частини суспільства. Виникла необхідність перейменувати міст.

Серед запропонованих нових назв звучали такі варіанти як “Північний”, “Троєщинський”, “імені Степана Бандери” та “імені Георгія Фукса” (головного інженера проєкту). Після тривалих обговорень і суперечок, у лютому 2018 року депутати Київради ухвалили остаточне рішення – повернути мосту його первісну назву, запропоновану ще в 1976 році, – “Північний міст”.

Унікальність Північного мосту

Північний міст у Києві – це справжній інженерний витвір мистецтва, який відрізняється низкою особливостей, що роблять його унікальним серед інших споруд такого типу.

Однією з найцікавіших особливостей мосту є його внутрішній бетонний пілон. На відміну від традиційних залізобетонних плит, які використовуються в подібних конструкціях, у Північному мості застосували металеву плиту. Ця плита має здатність прогинатися під вагою, що було інноваційним рішенням київських інженерів. Крім того, всередині пілона передбачили порожнистий простір, який використовується для обслуговування мосту. У разі необхідності, по цьому пілону може підніматися обслуговуючий персонал.

Ще однією унікальною особливістю Північного мосту є його вантова система. Довгий проліт мосту підтримується за допомогою вант – металевих канатів, які складаються з 23-40 окремих тросів. Кожен трос, у свою чергу, є пучком із 91 оцинкованого дроту діаметром 5 мм. Така конструкція забезпечує надзвичайну міцність кожного ванта – він здатний витримати навантаження до 300 тонн. Загальна довжина всіх вантових канатів мосту становить вражаючі 54,6 кілометра.

Унікальність Північного мосту
Унікальність Північного мосту

Цікавим моментом під час будівництва мосту було скручування вантів. Через значні розміри готових канатів їх було неможливо транспортувати, тому робітники змушені були вручну плести їх прямо на будівельному майданчику. Спочатку плелися окремі дроти, потім вони з’єднувалися в пучки, формуючи троси, які в подальшому кріпилися до 150-метрового бетонного пілона.

Випробування Північного мосту: історія надійності

Пам’ятаєте той момент, коли Київ отримав нову артерію, що з’єднала береги Дніпра? Це був 3 грудня 1976 року, коли урочисто відкрили Північний міст. Але перед тим, як пустити по ньому безліч машин і людей, його довелося ретельно перевірити.

Уявіть собі таку картину: на міст виїжджає ціла армада вантажівок – КрАЗи, КамАЗи, МАЗи та “Татри”. Кожна з них набита піском під зав’язку, щоб важити близько 30 тонн! Їх було аж 150! Усі разом вони рухалися по мосту, і інженери ретельно спостерігали, як поводить себе конструкція. Чи витримує вона таке навантаження? Чи прогинається занадто сильно?

Під час одного з таких випробувань сталася неприємна подія: скоба, яка тримала ванти, не витримала напруги і розлетілася на дві частини! Одна з них впала у Дніпро, а друга, вагою 200 кілограмів, ледь не завдала шкоди людям. На щастя, обійшлося без жертв.

Але це не зупинило інженерів. Адже безпека – понад усе! Тому подібні випробування проводили і на інших мостах. Наприклад, перед відкриттям відремонтованого Шулявського мосту в Києві та нового мосту на Хортицю у Запоріжжі. А легендарний міст Патона, відкритий у 1950 році, взагалі випробовували танками Т-34! Кожен танк важив близько 26 тонн.

Південний міст: хроніка безкінечних ремонтів

Південний міст: хроніка безкінечних ремонтів
Південний міст: хроніка безкінечних ремонтів

Хто б міг подумати, що такий сучасний і потужний міст, як Північний, потребуватиме такого постійного догляду? Ще з початку 2000-х років кияни звикли до того, що рух по ньому то обмежували, то взагалі перекривали через черговий ремонт.

Чому так часто?

  • Деформаційні шви: ці особливі з’єднання між окремими частинами мосту, які дозволяють їм розширюватися та стискатися від зміни температури, виявилися досить вразливими. Їх лагодили практично щороку, починаючи з 2004-го.
  • Ванти: це ті самі сталеві троси, які підтримують проліт мосту. І вони теж потребували постійної уваги.
  • Покриття: як і на будь-якій дорозі, асфальт на мосту з часом зношується. Тому його періодично замінювали.
  • Сталева частина: основна конструкція мосту з металу теж вимагала капітального ремонту. Такі роботи проводили у 2015-2016 роках. Але, як виявилося, і цього було недостатньо.

Що це означає для киян?

Постійні обмеження руху створюють серйозні незручності для водіїв. Затори, пошуки об’їзних шляхів, додатковий час у дорозі – все це стало звичним супутником життя киян. Крім того, такі регулярні ремонти свідчать про те, що при будівництві мосту, можливо, були допущені якісь помилки або використані неякісні матеріали.

Що буде далі?

На жаль, однозначної відповіді на це питання немає. Поки що міська влада продовжує заявляти про необхідність подальших ремонтів. І хоча кияни вже звикли до цієї ситуації, все одно сподіваються, що одного разу Північний міст нарешті перестануть лагодити і він служитиме місту довгі роки без будь-яких проблем.

Історія будівництва Північного мосту в Києві
Вам сподобалася ця стаття? Поділіться з друзями!
Подобається?
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть "Ctrl+Enter"

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: