Українські вірші про зиму – це справжня скарбниця поетичних образів, яка здатна зачарувати як дітей, так і дорослих. У них ми знаходимо відображення краси засніжених пейзажів, зимових свят та особливої атмосфери цієї пори року.
Зимові вірші для дітей – це не просто слова, а маленькі казки, які допомагають дітям пізнавати навколишній світ і розвивати свою уяву. Читаючи їх, діти ніби занурюються у чарівний світ снігу, морозу та зимових розваг. Адже саме взимку відбуваються найказковіші події: падає перший сніг, ялинка сяє різнокольоровими вогниками, а діти зліплюють сніговиків.
Читайте також: привітання з Різдвом українською: картинки, листівки і вірші
Зима – це також час для сімейних посиденьок, для читання улюблених книг і перегляду атмосферних фільмів. А вірші про зиму українських письменників допоможуть створити ще більш затишну атмосферу і подарують незабутні враження.
Українські вірші про зиму
1. Грудень
Уночі мороз поволі
Інеєм упав на шлях…
Спотикається на полі
Місяць грудень по грудках.
І тому такий він гнівний,
Дружить з вітром крижаним.
А хуртеча рівно-рівно
Засипає слід за ним.
Сипле сніг мов стеле килим,
Щоб за груднем із дібров
Тим рипучим снігом білим
Рік Новий до нас ішов.
(Михайло Литвинець)
***
2. Лягла зима, і білі солов’ї
Затьохкали холодними вустами.
В холодні землі взулися гаї.
І стали біля неба як стояли.
Скоцюрбивсь хвіст дубового листа,
Сорока з глоду водить небо оком,
І вітер пише вітрові листа,
Сорочим оком пише білобоко,
Що гай з землі дивився і стояв,
Що солов’ї маліли, як морельки,
А Київ, мов скажений, цілував
В степах село чиєсь, чуже, маленьке.
Що я з тобою ще одні сніги
Зимує на щасті, як на листі.
Нога в дорозі. Вітер з-під ноги.
І пам’ять наша – мак в колисці.
(Микола Вінграновський)
***
3. Новорічна колискова
Сніг приліг на землю льольо,
Притуливсь до тебе я,
І гойднулась біля болю
Новорічна ніч твоя…
Йди додому, старший болю,
І малому накажи:
Не дивиться нам ніколи
По той бік, де ніч лежить.
Може бути, що й не буде
Того щастячка і нам,
Але тепло пахне грудень
Молодим своїм снігам…
Ти б сказала: не змерзає
Ні мороз, ні заячня,
І душа твоя не знає,
Де твоя, а де моя…
Спи і слухай: вітер шаста
То в діброви, то з дібров…
З Новим роком, з новим щастям
Вас, гіркото, вас, любов!
(Микола Вінграновський)
***
4. Снігу, снігу сиплеться довкола
І садів травнева білизна.
Тільки плаче на морозі гола
Під холодним вітром бузина.
Тільки діти витягли санчата
І, б’ючи підборами об сніг,
Мчать, веселі, весну зустрічати,
Розсипаючи щасливий сміх.
(Василь Симоненко)
***
5. Дзвенять у відрах крижані кружальця
Село в снігах, і стежка ані руш.
Старенька груша дихає на пальці,
Їй, певно, сняться повні жмені груш.
Їй сняться хмари і липневі грози,
Чиясь душа, прозора, при свічі.
А вікна сплять, засклив мороз їм сльози.
У вирій полетіли рогачі.
Дощу і снігу наковтався комин,
і тин упав, навіщо городить?
Живе в тій хаті сивий-сивий спомин,
улітку він під грушею сидить.
І хата, й тин, і груша серед двору,
і кияшиння чорне де-не-де,
Все згадує себе в свою найкращу пору.
І стежка, по якій вже тільки сніг іде…
(Ліна Костенко)
***
6. На лижах
Сніги упали свіжі,
Прослався білий шлях,—
Візьму я бистрі лижі,
Полину наче птах.
Засніжена дорога
Зникає десь у млі —
Коли б летіти змога
На голубі шпилі.
В далеку Верховину,
Що мріє у півсні,
У тиху полонину,
В Карпати чарівні!
(Марійка Підгірянка)
Вірші про зиму для дітей
За вікном летять сніжинки
І сідають на вікні.
Ми танцюєм круг ялинки
І співаємо пісні.
(Наталя Забіла)
***
Через поле, через ліс,
З пагорбка в долинку
Подарунки зайчик віз
Діткам на ялинку.
***
У вогнях ялиночка
В новорічний час,
На гілках ялиночки
Тисячі прикрас.
***
Свято ми зустрічаємо,
Ялинку прикрашають,
Вішаємо іграшки,
Кульки хлопавки.
***
Мені на долоню
Злетіли з хмаринки
Дві білі сніжинки
І ще дві сніжинки.
А разом виходить
Якась дивина —
А разом виходить
Краплина одна!
(А. Качан)
Вірші про зиму для дітей 4-5 років
***
1. Перший сніг
Вранці кіт
Приніс на лапах
Перший сніг!
Перший сніг!
Він має
Смак і запах,
Перший сніг!
Перший сніг!
Він кружляє,
Легкий,
Новий,
У хлопців над головою,
Він встиг
Хустку пухову
Розстелити
На бруківці,
Він біліє
Вздовж паркану,
Задрімав на ліхтарі, –
Значить, скоро,
Дуже скоро
Полетять санчата
З гірок,
Значить, можна буде
Знову
Будувати фортецю
У дворі!
(Я. Акім)
***
2. Хризантеми
На вікні, срібному від інею,
Точно хризантеми розквітли.
У верхніх стеклах – небо яскраво-синє
І застреха в снігового пилу.
Сходить сонце, бадьорий від холоду,
Золотиться відблиском вікно.
Ранок тихо, радісно і молодо,
Білим снігом все запушено.
І весь ранок яскраві і чисті
Буду бачити фарби у височині,
І до півдня будуть сріблясті
Хризантеми на моєму вікні.
(Бунін І.)
***
3. Зимові свята
Вже перший сніг кружляє над землею.
І тихо падає. Уже вода
Замерзла на озерах. Опада
Останнє листя і яснить алею.
Останній сніг, там бурий, там блакитний,
Іще лежить в окопах і ярах,
Ще в пам’яті метелиць білий жах,
Ще сонце спить.
(М. Рильський)
***
4. Грудень
Дорожний майстер грудень
Мости будує всюди,
Вкриває ріки кригою,
Воює із відлигою:
Дороги підморожує
Ще й снігом припорошує,
Щоб на дзвінких санчатах
Новому року мчати.
(Т. Коломієць)
***
5. Вже зима в дорозі
Спить під листям їжачок,
Під камінчиком – жучок,
Дідусь – під кожухом,
Зайчик вкрився вухом.
Вже зима в дорозі
На скріпучім возі.
(О. Богемський)
***
6. Зимонька
Зимонько, голубонько
В білім кожушку,
Любимо ми бігати
По твоїм сніжку.
Всім рум”яниш личенька
Ти о цій порі
І ладнаєшь ковзанки
В нашому дворі.
(Л. Забашта)
Вірші про зиму українською мовою
***
1. Гостює в нас зима
Летять, летять сніжинки
На поле, ліс і сад,
Веселий свій таночок
Танцює снігопад.
Надворі – лютий холод,
Тепла давно нема.
Заліз в копичку зайчик
І солодко дріма.
Мете хвостом лисичка
Сніжок біля сосни.
В барлозі спить ведмедик,
Солодкі бачить сни.
(В. Кленц)
***
2. Білі слони
Із холодних країв,
з далини,
поприходили білі слони.
Он під вікнами стали, вухаті,
аж стемніло трішечки в хаті.
Будуть з нами вони до весни —
білі-білі замети-слони.
А весна засміється в гаю —
підуть знову на північ свою.
(Віктор Терен)
***
3. Веселий сніг
Падав сніг,
Падав сніг –
Для усіх, усіх, усіх,
І дорослих і малих,
І вселих і сумних.
Всім, хто гордо носа ніс,
Він тихцем сідав на ніс.
А роззяв, як на сміх,
Залетів до рота сніг.
Вереді за комір вліз
І довів його до сліз.
А веселі грали в сніжки –
Сніг сідав їм на усмішки
І сміявся з усіма:
– Ой, зима, зима, зима!
(Оксана Санатович)
***
4. Ялиня
Сива матінка-зима
Молоду яличку
Одягала крадькома
В снігову спідничку.
Обтрусило ялиня
Снігову спідничку,
Бо зелене убрання
До лиця яличкам.
У своєму убранні
Юні ялинята
Дуже милі, осяйні
В новорічні свята.
(Воронько Платон)
***
5. Гра у сніжки
На галяві край доріжки
Полетіли влучні сніжки,
І почався білий бій,
Закрутився у сувій.
Закрутився, покотився,
Під горою зупинився.
Зверху сніг
І знизу сніг,
І ніхто узнать не міг,
Де чиї стирчали ніжки.
Ой, весела гра у сніжки!
(Платон Воронько)
***
6. Сніжинки
Зайчикові вуха
Сіє, віє, завіва
Снігом завірюха,
А у зайчика, хоч плач.
Дуже змерзли вуха.
Він і валянки узув,
І вдягнув кожуха,
А з-під шапки, ну, хоч плач.
Виглядають вуха.
— І чого ти зажуривсь? —
Цокотять синички.
— Ти б собі вдягнув на вуха
Теплі рукавички!
(В. Каменчук)
