Археологи показали одні із найдавніших писанок Галичини 10-13 століття. Їх віднайшли у древньому городищі Пліснеськ. Нині це Бродівський район Львівщини. Окрім того науковці анонсують, що цьогоріч мають намір розкопати нові частини курганів і городища.
Їх знайшли у курганах варязької знаті. Керамічні із кульками-брязкальцями всередині, писанки були язичницькими оберегами.
Писанки є дуже добрим прикладом двовір’я, яке панувало тут в 11-12 століттях. Тобто коли після завоювання хорватських земель Галичини Володимиром Святославовичем, тут починає впроваджуватися християнство, впроваджується воно доволі повільно і церква намагалася адаптувати ці язичницькі символи до своїх канонів
– розповів працівник заповідника Давній Пліснеськ Віталій Ляска.
Окрім того археологи показали речі, які викопали із язичницького капища у Пліснеську – ритуальний ніж, фібули, прикраси.
Із християнських часів мають фрагменти плитки із підлоги церкви, яка постала на місці язичницького святилища. Усі ці речі доступні для огляду у музеї Франкового університету. А тим часом археологи уже готуються до нового сезону експедиції.
Пліснесько-слов’янське і давньоруське городище територією більше за тогочасний Київ у кільканадцять разів. Місто датують 7-10 століттям, його спалив Володимир Великий і з тих часів до нас дійшли кургани із захороненням варязької дружини.
