П’ятниця, вечір, тиждень нарешті закінчився. Попереду дві доби й чомусь здається, що це майже нічого. Не встигнеш ні відіспатися, ні відпочити, ні щось встигнути. А правда в тому, що дві доби – це багато. Якщо знати, куди їх вкласти. Не потрібен закордонний паспорт. Не потрібен літак. Не потрібен великий бюджет і два тижні відпустки. Україна сама пропонує стільки, що вистачить не на одні вихідні. Потрібно тільки обрати місто під свій настрій. У цій статті – п’ять варіантів, дуже різних за характером. Одні про каву й бруківку, інші про гори за вікном, треті про тишу над Дніпром. Гортайте до того, що відгукнеться, і складайте сумку.

Львів – місто, у яке хочеться повертатися
Скажемо чесно одразу – за два дні Львів не побачити. Це місто на тиждень. Або на десять разів по два дні впродовж життя. Але якщо у вас тільки вихідні – це вже чудово. Львів любить тих, хто нікуди не поспішає, а на вихідних саме так.
Сама Площа Ринок і Ратуша легко займе цілий день. Тут є де гуляти, що роздивлятися й де зупинитися на каву. Якщо стане часу, додайте:
- Львівську оперу – навіть зовні в підсвітці це вже враження.
- Будинок вчених – інтер’єри, від яких перехоплює подих.
- Італійський дворик – тиха перлина в самому центрі.
- Вірменський провулок – окрема атмосфера, яку треба пройти пішки.
- Палац Потоцьких – точка, повз яку точно не проходимо.
- Личаківський цвинтар – якщо залишиться час. Дістатися можна на червоному трамвайчику. Це вже саме по собі маленька подорож.
Зголодніти у Львові неможливо. Якщо ж хочеться без черг, звертайте у бічні вулички. Найсмачніша кава, як водиться, там, де на вас не чекали.
Івано-Франківськ – місто та гори в одному квитку
Невелике, спокійне місто з характером. Причини приїхати сюди в кожного свої. Хтось заради тиші після гучного Львова, хтось хоче використати місто як базу для виїзду в Карпати, а хтось просто погуляти Стометрівкою з кавою в руці.
На саме місто вистачить одного дня. Пройдіться:
- Площею Ринок і Ратушею – серце міста, з якого починаються всі прогулянки. Обов’язково підніміться на оглядовий майданчик.
- Стометрівкою – головна пішохідна, де життя кипить зранку до вечора.
- Катедральним собором Святого Воскресіння – і всередині, і зовні вартий уваги.
- Загляньте в Урбан Спейс 100 – кав’ярня-легенда, де частина прибутку йде на розвиток міста.
А другий день залиште на гори. Звідси за годину-півтори ви вже в Карпатах. Яремче, Буковель, Татарів – будь-який варіант на день. Прокинулися в місті, поснідали, до обіду в горах.
Ужгород – найзахідніший і найзеленіший

Ужгород – місто, у яке закохуються одразу. Тут інший ритм. Інше повітря. Інша архітектура. Здається, що вже не зовсім в Україні, але ще й не зовсім у Європі – десь посередині, і це нікого не дратує.
Закладіть у маршрут:
- Ужгородський замок – одну з найдавніших фортець України, з ХІ століття.
- Найдовшу липову алею Європи – пройтися нею хоча б раз вартує.
- Набережну річки Уж – особливо навесні, коли цвітуть сакури.
- Закарпатський музей народної архітектури – скансен просто в межах міста.
- Вузькі вулички старого центру – без маршруту, просто блукати.
А ще обов’язково спробуйте справжній закарпатський бограч і місцеве вино. А за кавою сміливо вирушайте на вулицю Довженка.
Луцьк – для тих, хто хоче історії без натовпу
Луцьк – місто, яке несправедливо обходять увагою. Тут одна з найкраще збережених фортець України, спокійні вулиці без туристичних натовпів і та сама автентика, заради якої багато хто їде у Львів. Тільки тут її ще не “затерли”.
У місті точно знайдеться час на:
- Луцький замок Любарта – головну перлину міста, на стіни якої обов’язково варто піднятися.
- Старе місто з вулицею Лесі Українки – серце Луцька, пішохідна зона з кав’ярнями.
- Будинок Корнякта й єзуїтський колегіум – поруч, варто погуляти.
- Вежу Чорторийських і синагогу-фортецю – менш відомі, але дуже атмосферні точки.
З їжею в Луцьку без сюрпризів – кав’ярні, ресторанчики й маленькі бістро на кожному кроці. Усе компактно. Місто можна обійти пішки за день.
Черкаси – місто над Дніпром, яке здивує

Черкаси часто залишають за дужками туристичних добірок. І це їхній великий мінус, а ваш великий плюс. Бо місто над Дніпром, без натовпу туристів, із власним характером і одним із найкрасивіших заходів сонця в Україні.
Точно варто прогулятися:
- Набережною Дніпра – особливо ввечері, коли запалюються вогні.
- Парком “Сосновий Бір” – лісопарковою зоною прямо в межах міста, де добре і пішки, і на велосипеді.
- Пагорбом Слави – піднятися обов’язково, звідти один із найкращих видів на місто й Дніпро.
- Долиною троянд – поруч з пагорбом, з унікальним сонячним годинником і магноліями, які цвітуть навесні.
- Палацом одружень – маст хев. Усередину не пустять, та й не потрібно. Зовні він уже вражає.
- Вулицею Хрещатик – побачити Блакитний палац, хоч зараз він жовтий, але історія його будівлі того варта. А ще музей Кобзаря та будинок де жив сам Т.Г.Шевченко.
Як і Луцьк, саме місто реально обійти за день. А другий день залиште на околиці. Звідси півтори години й ви в Каневі на Чернечій горі біля могили Тараса Шевченка. Або беріть напрямок на Чигирин. Гетьманську столицю Богдана Хмельницького, де історія України відчувається фізично. Ще один варіант – Корсунь-Шевченківський з його палацовим парком і тихими алеями, де можна загубитися на півдня.
П’ять міст – п’ять зовсім різних історій, і в кожній є щось своє.