Старовинне козацьке містечко Опішне (Опішня) Зіньківського району Полтавської області називають гончарною столицею України.
Гончарський етнопарк
Національний музей-заповідник українського гончарства. Опішня, Полтавська обл.
Гончарство у найвищому місті Полтавщини, що стоїть на семи горбах, утворених Ворсклою, і пам’ятає битву зі шведами, розвивається впродовж трьох тисячоліть. На початку ХХ століття тут було майже 1000 гончарів. Їхні вироби розходилися по навколишніх селах і далеко від Полтавщини.
Ще наприкінці ХІХ століття до витворів місцевих гончарів почав пильно придивлятися весь цивілізований світ. Їхні вироби колекціонували. Відомі випадки, коли посуд у гончарів забирали ще теплим прямо з горна. На початку ХХ століття російський консул у Лондоні повідомляв Зіньківській повітовій земській управі про велику популярність опішнянської кераміки в Англії й буквально благав збільшити її постачання на європейські ринки. Найбільші музеї Російської імперії, країн Європи та Америки відряджали спеціальні експедиції до Опішного з метою формування власних колекцій. У 1894 році в Опішному відкрито першу в Лівобережній Україні земську зразкову гончарну майстерню, що стала до сьогодні єдиним осередком розвитку гончарного шкільництва в Україні.
Що і як виробляли
Опішнянські глиняні вироби
Керамічна продукція заводу «Гончарний круг» О. Щербань
Традиційно виготовляють в Опішні повсякденну, а також різноманітну святкову кераміку. Це і поливаний мальований посуд (горщики, глечики, миски, дзбанки, куманці, барильця, баклаги), і посуд, розписаний у техніці ріжкування або фляндрівки, переважно рослинним орнаментом, і фігурний декоративний посуд скульптурного характеру зі стилізованим зображенням тварин (леви, барани, бики, коники, півні).
Особливими є вироби, зліплені із гончарних деталей та розписані чи оздоблені фактурним ліпним декором і кольоровими поливами. Найрізноманітнішими є дитячі глиняні іграшки (кізочки, рибки, круторогі баранчики, відгодовані свинки, гривасті леви, півники, коники, іграшки-пищики) та дрібна скульптура, ліплена від руки.
Серед покладів багатьох керамічних глин місцеві майстри використовують глину сірого кольору, яка після випалювання стає світло-жовтою. Після ліплення глина майже тиждень висихає в природних умовах. Потім відбувається процес випалювання, обробки глазурями чи розмальовування – і знов випалювання. Виготовляють виріб не менше 30-40 днів.
