Культ Богородиці-Покрови у запорозьких козаків
У запорозьких козаків здавна існував особливий культ Богородиці-Покрови. Її образ уособлював для них заступництво та захист від ворогів.
Головною церквою Запорозької Січі завжди була церква на честь Покрови. Її ікона була присутня в кожному козацькому курені.
До Пресвятої Богородиці козаки зверталися з молитвою, просячи допомоги в бою та захисту під час навали ворогів.
Це пошанування Богородиці перейшло й у Гетьманщину, коли козацтво сформувало свою державу у XVII-XVIII століттях.
Козацька Покрова – що це?
На хвилі “козацького бароко” з’явився новий тип ікони – “Козацька Покрова”. Ці ікони, окрім традиційних релігійних сюжетів, зображували також українських гетьманів, старшину та церковних діячів, підкреслюючи цим зв’язок між козацтвом та православною вірою.
Сьогодні в українських музеях вціліло лише трохи більше десятка ікон типу «Козацька Покрова». Ікона «Покрова Богородиці» із зображенням Богдана Хмельницького й архієпископа Лазаря Барановича займає серед них особливе місце.
В центрі ікони, фронтально на повний зріст, зображена Богородиця. Вона ніби виступає з храму, розправивши руки долонями до глядача. Її плащ покриває всіх персонажів, які моляться на колінах обабіч неї.
Це витончена молода жінка з привабливим обличчям. Її очі та голова спрямовані до тих, кого вона захищає, та хто звертається до неї з молитвою.
На голові Богородиці – єпископська митра, а на плечах – червоний плащ із золотим орнаментом.
Праворуч від Богородиці, під її захисним плащем, зображений єпископ Лазар Баранович (1620-1693). Він дивиться на Богородицю і молиться.
Лазар Баранович – відомий церковний діяч та письменник. Він здобув освіту та працював викладачем у Києво-Могилянській академії, обіймаючи посаду ректора у період з 1650 по 1657 роки.
У 1657 році Лазаря Барановича призначили єпископом, а в 1668 році він став архієпископом у Чернігові. У 1674 році він заснував друкарню у Новгороді-Сіверському, яку пізніше перенесли до Чернігова.
Окрім інших творів, він залишив по собі близько 50 книг, з яких найвідомішою є збірка проповідей “Меч духовний”.
