Як лаються справжні українці. Фольклор

“Українська лайка близька до лайки європейської”

Авангардовий журнал “Відрижка”, який видає українська молодь у Польщі, надрукував теоретичну розвідку в добряче підзабуту й занедбану практиками царину української брудної лайки, а також дав деякі настанови по її вживанню.

Розвідку передрукував блог vidomo.if.ua

Національне самоусвідомлення українців зростає

Це помітно – у Києві українську мову чути дедалі частіше. Багато людей, особливо з-поміж інтелігенції, перейшло на українську. І зіткнулося з виразними труднощами. Адже творчий процес немислимий без смачного матюка. Оте саме бля та інші відшліфовані щоденним ужитком перли так стимулюють інтелектуальну діяльність! А тут раптом виявляється, що матюки – явище “істінно рускоє”. Як же бути свідомому патріотові?

Наш народ, слава Богу, має доробок І в цій царині. Хоч і не такий значний, як у братів, але дещо є.

Система української лайки грунтується геть на інших засадах, аніж лайка московська

Кац@пськ1 матюки – сексоцентричні або ж відгенітальні. В основі їх – статевий акт, часто збочений, органи, що беруть у ньому участь, та особи, які мають ті чи інші сексуальні характеристики.

Матюки українські – копроректального типу, вони пов’язані з актом дефекації, з ефекторним органом та продуктом цього акту. Цим українська лайка близька до лайки європейської.

Порівняйте: французьке merde, німецьке Scheisse, Dreck, Lecken Sie mir Arsch, польське gowno.

Принагідно зауважимо, що термін копроректальний не є цілковито адекватним, бо образотворчою функцією народ наділяє не rectum як такий, І не anus, а сраку в широкому розумінні цього слова, насамперед обидва Musculus gluteus maximus. На доказ цього твердження можна навести той факт, що демонстрування оголених сідничних м’язів традиційно є найефективнішим ендшпільним ходом у міжсусідському конфлікті “за межу” чи “за курку”.

Одначе перейдемо від сухих дефініцій до зеленого дерева практичних настанов

Отож, якщо вам треба дати стислу й високоемоційну оцінку якоїсь особи, предмета, ситуації чи процесу, вживайте слова: гімно, гімно собаче, срака, гімнюк (гімнючка), засранець (засранка), серун (серуха), дристун, бздюха, бздун. Іноді, для означення молодших за вас осіб, вживається позасистемне слово сцикун (сцикуха).

Для відтінення чиєїсь неправоти, як аргумент у суперечці, побажання тощо, вживаються фразеологізми:

• насеру його матері!
• насеру твоїй матері (увага: твоїй вимовляється через два “т”)
• поцілуй мене в сраку!
• поцілуй собаку в сраку!
• йди ти в сраку!
• щоб ти всрався!

Матеріальні збитки підсумовуються виразом “собаці під хвіст”

Коли хтось перебирає харчами, йому можна дати пораду: то гімно з’їж!

Московські матюки дають можливість пунктуації усного мовлення (бля замість коми, тощо). Українська лайка, на превеликий жаль, позбавлена цієї чудової властивості. Можливе тільки позначення абзаців і знаків оклику виразом “насеру його матері” та редукованими формами даного фразеологізму “насеру матері” і “серу-матері” (вимовляється як одне слово). Проте застерігаємо – будьте обережні, вживаючи цей вираз, бо існує на нього нещадний контраргумент у вигляді фрази “насери собі в голови, щоб м’якіше спать було!”

Якщо ж на заваді вашому самовираженню через здорову українську лайку стоять якісь чинники внутрішнього (інфантилізм) чи зовнішнього (по пиці дадуть) характеру, то вживайте індеферентні вирази:

• матері його ковінька
• трясця його матері
• сто копанок чортів тобі в печінку

Можливе використання евфемізмів типу к чорту, к бісу, під три чорти, галицизмів холєра, шляг трафив.

Любі друзі! Оволодівайте лексичним та стилістичним багатством української лайки, несіть її в маси, пропагуйте її повсюдне вживання, широко користуйтесь нею в побуті!

Пам’ятайте – ніщо так не знімає стресів, як широкий матюк, ніщо так не допомагає розкрити глибини вашої душі, як здорова лайка!

Хай тремтять наші вороги! Щоб вони повсирались! Щоб вони виздихали!

Джерело: lvivski.in.ua

Лайливі вирази:

• А добра б тобі не було…
• А щоб в тебе пір’я в роті поросло…
• Трясця твоїй матері…(трясця — це лихоманка, хворобливий стан, коли людину періодично кидає то в жар, то в холод)
• Ти нечиста сило…
• А щоб швидкою Настею тут тебе зносило…
• А щоби нижче пояса зціпило за пупа…
• А щоби пуп той вилисів, як від маку ступа…
• А щоб тобі чорне було…
• А щоб тобі відмовили, як чогось попросиш…
• А щоб твоєю мордою просо молотили…
• А щоб твоя дружинонька з кумом повелася…
• А щоби твоя срака по шву розійшлася…
• А щоб ти щастя не знав…
• А щоб ти луснув…
• А щоб тобі заціпило…
• А щоб тобі повилазило… (вживається коли хтось чогось не бачить, або не побачив)
• А щоб тобі заклало…
• А щоб ти не діждав…

• А щоб ти всрався, як маленький був…
• А щоб вам пусто було…
• А щоб тебе підняло і гепнуло (вертіло)…
• А щоб тебе грім побив…
• А щоб тебе злидні обсіли…
• А щоб йому голова облізла…
• А щоб тебе Морана побила…
• А бодай тебе чорти вхопили…
• А щоб тобі добре було…(вживається і як лайка)
• А щоб ти здоровий був…(вживається і як лайка)
• А щоб ти падло дристало та й дристало…
• А шоб тобі булька з носа вискочила…
• А щоб тебе муха вбрикнула…
• А шоб тебе колька сколола…
• А щоб тобі курка на ногу наступила…
• А щоб вас лиха біда стороною обходила…(вживається і як лайка)
• А щоб тобі рачки лазити…
• А щоб ви згинули…
• А щоб ти скис!
• А щоб ти сказився!…
• Дурний як ціп…
• Стара кляча…
• Срав пес їхній матері…
• Най ті качка копне!…
• Всрався тай криво!…
• Кров би тебе нагла заллєла, сучий ти сину!…
• Дідька лисого тобі дам…
• Сто чортів в печінку…
• Іди до бісової матері…
• Бісовий син…
• Вражий син…
• Вражі діти…
• Бісова ковінька…
• Дурний тебе піп хрестив (Про «нерозумну людину»)…
• Матері твоїй ковінька…
• Матері твоїй хиря…
• Дам по макітрі…
• Відвідаєш макогона…
• Бісова душа…
• Арештанська душа…
• Підла душа…
• Підлої матері син…
• Підлого стерва робота…
• Підлого сина (дочки) робота…
• Най би тебе пранці з’їли…
• Хай вам грець…
• Ти, гімно нероздушене!

Джерело: lvivski.in.ua

Просто вирази
(тут будемо наводити цікаві, на наш погляд, вирази):

• A, cобача кров!
• Дідька лисого…
• Дідько б його взяв (вхопив)!
• Де його чорти понесли? (вживаеться, як хтось кудись пішов, або десь забарився)
• Пан хоче мати чудову гаму кольорів на обличчі?
• Зацідить в зуби…
• За патли та в пику (потилицю)…
• Діждався сраної немочі…
• Морда — хоч пацюків бий…
• Морда — що й возом не об’їдеш…
• Стули пйльку… (теж саме, що й «закрий рота»)
• Тю (тьху), на тебе!
• Чого балухи вилупив? (те саме, що й «чого дивишся?»)
• Чого шкіришся? (те саме, що й «чого смієшся?»)
• Одною сракою на два базари…(те саме, що й «сидіти на двох стільцях?»)
• Срали-мазали…(те саме. що й «зробити щось абияк»)
• Тиць моя радість…

Джерело: lvivski.in.ua

Слова:

• бздун (бздюха)
• бевзень (лайл. Вайло, йолоп, бовдур)
• бешкетник (Той, хто робить, зчиняє бешкет; учасник, призвідник бешкету. // Учень, який систематично порушує дисципліну, пустує)
• біс (Уявна надприродна істота, що втілює зло і звичайно зображується у вигляді людини з козячими ногами, хвостом і ріжками; злий дух, чорт, диявол, сатана. 2. Уживається як лайка. ** Де в біса! — уживається як заперечення, спростування у знач. ні! де там! До біса: а) (у сполуч. зі сл. посилати, проганяти і т. ін.) геть; на всі чотири вітри; б) (чого) багато, безліч. На [якого] біса — нащо, для чого. Один біс — однаково, все одно. У (в) біса — уживається у знач. підсил. част. при займ. хто, що, який або присл. д е, коли, куди, як. Що за біс? — уживається для вираження здивування. Якого біса? — уживається для вираження незадоволення у знач. навіщо, чому)
• блазень (1. застаріле — Особа при дворі монарха або вельможного пана, що розважала господаря та його гостей різними витівками, жартами і т. ін. 2. Комедійний персонаж у старовинних виставах. 3. переносне, зневажливе — Про людину, яка на потіху іншим удає з себе дурника, штукаря. 4. лайл. Дурень, телепень. 5. діал. Молокосос, малюк.)
• бовдур (1. Димар (у хаті, на хаті). 2. діал. Стовп диму, клуб туману, хмар і т. ін. 3. лайл. Про грубу, нерозумну людину)
• бусурман (Про людину іншої віри (перев. про магометанина). 2. Уживається як лайливе слово.)
• вайло (розм. Неповоротка, незграбна людина; тюхтій)
• вилупок (зневажливо 1. Про дитину. 2. Про людину з негативними рисами)
• виродок (1. Зовнішньо потворна людина. 2. Людина, що втратила кращі якості; недолюдок. // лайл.)
• вишкребок (розм. 1. Невеликий хліб із залишків тіста на дні та стінках макітри, діжі. 2. перен., жарт. Про останню дитину в сім’ї. // лайл. Про неповноцінну, зневажувану людину)
• відлупцювати (Сильно побити когось)
• волоцюга (зневажл. 1. Бездомна людина, яка не працює, а живе з крадіжок, жебрацтва і т. ін., постійно змінюючи місцеперебування; бродяга, пройдисвіт. // Про того, хто ходить кудись без потреби, часто уникаючи роботи. // жарт. Про того, хто певний час був відсутній дома. 2. Той, хто любить волочитися за ким-небудь.)
• гамселити (Сильно бити кого-небудь, з силою ударяти, стукати по чому-небудь, у що-небудь)
• гаспид (Те саме, що чорт; диявол, дідько, біс. // Уживається як лайливе слово. ** До гаспида — дуже багато.)
• гидота (Те, що викликає огиду. // Поганий, підлий вчинок; підлість, мерзотність. 2. перен. Про підлу, мерзенну людину; погань.)
• глузувати (Уїдливо насміхатися; висміювати когось або щось.)
• дідько (Те саме, що біс 2. Уживається як лайливе слово. ** Дідько знає — важко сказати, невідомо, не знати. Дідька лисого — нізащо, ніколи. На якого дідька? — навіщо? для чого? Якого дідька? — чого? чому?)
• дурепа (зневажливо. Розумово обмежена, тупа жінка. Уживається як лайливе слово)
• дурбелик
• дупа (галицизм. Сідниця)
• занедбаний (Який має ознаки занепаду, недогляду, байдужого ставлення з боку когось. // Неохайний, занехаяний (про вигляд і т. ін.)
• запроданець (Продажна людина, той, хто зраджує кого-, що-небудь із корисливою метою)
• збоченець
• злидень (злидар) (1.Людина, яка живе в злиднях, нестатках; бідняк // 2.Уживається як лайливе слово)
• злодій (1. Той, хто вчиняє злодійство. // Про звірів, птахів, що крадуть їстівне. 2. Зрадник, злочинець.)
• знайдибiда
• йолоп (Те саме, що дурень 1; бевзь, недотепа. ** Йолоп царя небесного — бовдур, телепень.)
• карколомний (1. Через якого можна зламати карк, шию; дуже небезпечний. 2. перен. Важкий, складний для виконання, для
• розв’язання. // Ризикований. 3. перен. Те саме, що надзвичайний)
• кепсько (1. Те саме, що погано. ** Кепські жарти з ким — чим — погані, небезпечні жарти. 2. Поганенький.)
• кумедний (Смішний, забавний. // Те саме, що дивовижний)
• курва (вульг., лайл. Повія, шлюха)
• лайдак (1. Вбога бездомна людина. 2. Уживається як лайливе слово.)
• лайно (Кал, послід, гній. 2. Вживається як лайливе слово, напр. «Лайно собаче»)
• лиходій (Той, хто чинить лихо, здатний чинити лихо)
• лихвар (Той, хто позичає гроші за великий процент.)
• лярва (зневажл. Гуляща жінка, шльондра, курва)
• мерзотник (Особа, здатна на всіляку підлість; негідник. // Уживається як лайливе слово.)
• набрід (зневажл. Нікчемні, шкідливі для суспільства люди, які випадково зібралися разом.)
• навіжений (1. Психічно хворий; божевільний, божевільна. // Уживається як лайливе слово. 2. Неврівноважений, нестриманий. 3. Позбавлений розумного змісту. 4. перен. Який виходить за межі нормального щодо сили, величини, напруженості і т. ін.)
• наволоч (зневажл. Підлі, нікчемні, шкідливі для суспільства люди; набрід. 2. зневажл., лайл. Нікчемна, підла людина; негідник.)
• нацицюрник (аналог бюстгальтера)
• нахаба (Людина, яка діє зухвало, безцеремонно, порушуючи моральні норми, і не зважає на ставлення до цього інших.)
• нездара (Людина, яка не має таланту, здібностей до чого-небудь. // Неповоротка, незграбна людина. // Уживається як лайливе слово.)
• незґраба (розм. 1. Незґрабна людина. // Уживається як лайливе слово. 2. Те, що зроблене грубо, без смаку.)
• недолугий (1. Безсилий, слабий, кволий фізично (про людину і тварину). 2. Який не відповідає своєму місцю, призначенню і т. ін.
• 3. Слабкий щодо сили свого впливу. // Слабкий у художньому і змістовому аспектах. 4. Незначний щодо обсягу, розміру, значення і т. ін.)
• недотепа (1. Людина, яка не вміє зробити, виконати, здійснити і т. ін. що-небудь з належним умінням, як слід; невміла людина. // Уживається як лайливе слово. 2. Розумово обмежена, тупа людина; дурень.)
• непотріб (1.Непотрібні речі 2.Нікчемна людина)
• одоробло, одоробала (розм. 1. Великий, громіздкий предмет. 2. зневажл. Незграбна людина.)
• падлюка (1. труп тварини; падаль. 2. розм. Негідна людина; мерзотник. // Уживається як лайливе слово.)
• підлюка (-и, ж. і ч., лайл. Підла людина.)
• плюгавий (Який викликає зневагу, огиду, непоказний, миршавий (про людину). // перен. Огидний, мерзенний, підлий.)
• погань (1. Покидьки. 2. розм. Тварини, комахи і т. ін., що викликають у людини відразу, огиду і т. ін. 3. розм. Нечиста сила, чорт, відьма і т. ін. 4. перен., розм. Що-небудь, що викликає відразу, огиду і т. ін.; все, що викликає осуд. // Негідна, нікчемна людина, що викликає зневагу, презирство)
• покидьок (1. Непридатні для використання, непотрібні залишки чого-небудь, мотлох, старі речі і т. ін. 2. перен., зневажл. Морально розкладені люди, декласовані, злочинні елементи суспільства; непотріб, негідь, потолоч. // Уживається в значенні лайливого слова.)
• потвора (1. Страхітлива фантастична істота; страховище. // Про велетенську тварину, що вражає розмірами свого тіла. // Про бридку, негарну зовні людину або тварину, що має непропорційну будову тіла, фізичні вади тощо. 2. перен. Про люту, жорстоку і т. ін. людину, що втратила кращі моральні якості; недолюдок.)
• пранцюватий (хворий на пранці(сифіліс). // Уживається як лайливе слово)
• пришелепкуватий (Нетямущий, безтолковий.)
• скажений (1. Хворий на сказ; який сказився. Який має психічний розлад; божевільний. Хвора на сказ чи божевільна людина (уживається перев. як лайка). 2. Який легко втрачає самовладання, нестримний у гніві; несамовитий, нестямний. // Який перебуває у стані несамовитості, шаленства. // Який виражає несамовитість, шаленство. // Який діє за власним бажанням, за власною волею, не зважаючи ні на кого; свавільний. // Баский, гарячий (про коня). 3. перен. Дуже сильний, значний силою свого вияву. // Інтенсивний, надзвичайно глибокий (про стан, почуття і т. ін.). // Дуже швидкий. // Рвучкий (про вітер). // Нестерпний (про холод, спеку та ін.). // З великими морозами; лютий (про зиму). // Бурхливий (про море). // Міцний (про тютюн). // Дуже напружений, клопітливий, заповнений справами, роботою і т. ін. // Неймовірний, дивовижний. ** Мов скажений: а) не здатний контролювати свої вчинки, дії; б) уживається для підкреслення енергійності, інтенсивності якоїсь дії, сили її вияву.)
• срака (вульг. зад, сідниці)
• стерво (1. труп тварини; падаль. 2. розм. Підла, негідна людина; мерзотник. // Уживається як лайливе слово.)
• схиблений
• телепень (розм. 1. перев. лайл. Нерозумна, вайлувата людина; дурень, недотепа, вайло, тюхтій. 2. рідко. Серце дзвона.)
• тюхтій (розм. Про вайлувату, неповоротку людину)
• хвойда (зневажл. Неохайна, нечепурна людина; нечепура.// Уживається як лайливе слово)
• шелепа (зневажл. Те саме, що недотепа)
• шибеник (Той, хто повісився або кого повісили на шибениці. // лайл. Той, хто заслуговує шибениці; негідник. 2. розм. Те саме, що бешкетник.)
• шльондра (1. зневажл. Неохайна жінка. 2. вульг., лайл. Повія, шлюха)
• шляк (-у, ч., зах. Удар, інсульт. ** Шляк би (аби) трафив кого, зах. — уживається як лайка, що виражає лихе побажання комусь.)
• шмаркатий, шмаркач (1. Такий, у якого тече слиз із носа; зі шмарклями під носом. 2. перен., зневажл. Малолітній або дуже молодий, недосвідчений, невмілий. // Уживається як лайливе слово.)